У статті окреслено постать Володимира Забаштанського в контексті літературного шістдесятництва. Проаналізовано психологічний портрет наратора художнього тексту, яким стає нова людина, втілюючи максималістський ракурс світобачення і буттєвідтворення. Образ Забаштанського-кобзаря постає в індивідуальному й національному зрізі, крізь призму історичної пам’яті, ментального характеру, історичного духу
