Лірична манера письма типового відлигівця Євгена Гуцала нагадує експериментальне панно з класичними та народними мотивами, що примхливо й дотепно переплетені, у залежності від настроєвості, від бажання самого автора конструювати чи писати стихійно, наслідувати християнські ідеали чи просперувати навколо історії та філософії, дивувати читача чи сповідатися йому в традиційній та дивній образності, завершувати панно чи залишати його відкритим для домислів.
