Наукові видання

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/11cbe6c0-8da1-4ce0-8eea-011ef38a1c3e

Browse

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    Становище цивільних примусових робітників Райху в Україні (1945 – 2010 рр.): історичні, соціально-побутові, правові аспекти (на матеріалах Волині та Поділля): Монографія
    (2012) Гальчак, С. Д.
    У монографічному дослідженні, виданому за сприяння міжнародної громадської організації "Міжнародний Фонд Взаєморозуміння і толерантність", аналізується становище колишніх волинських та подільських «східних робітників» на завершальному етапі Другої світової війни,особливості їхньої репатріації на батьківщину, в тому числі, у період «холодної війни», процес адаптації у повоєнному радянському суспільстві, фактори перетворення їх у забутий соціум в умовах тоталітаризму, а також реабілітація колишніх цивільних примусових робітників Райху в суверенній Україні
  • Thumbnail Image
    Item
    Становлення соціально-побутової сфери на Волині у повоєнний період (1944-1953 рр.)
    (2005) Сушик, І. В.
    Метою даної статті є об‘єктивне висвітлення сталінської тоталітарної системи у соціальній сфері. Досягнення мети передбачає розв‘язання наступних завдань: показати рівень забезпечення населення продуктами першої необхідності через державну та кооперативну торгівлю, динаміку розвитку будівельної індустрії, налагодження роботи міського й міжміського транспорту, здійснені заходи щодо благоустрою населених пунктів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Регіональні особливості політики коренізації в Україні (на матеріалах Волині, Київщини і Поділля).
    (2005) Нечипоренко, З. В.; Шамара, С.О.
    Національна політика коренізації, що була введена радянським урядом у 1923 р. як загальносоюзна політика, в УСРР, поза всякими сумнівами, набула специфічних регіональних особливостей. Сталося це передусім під впливом двох факторів. Перший з них полягав у помітній етнічній строкатості України. Другий був частково похідним від першого і являв собою спробу керівництва республіки (принаймні, його частини) все-таки враховувати цю строкатість і відповідно формувати дещо відмінну парадигму етнополітики в кожному з регіонів. Нас цікавлять у цьому відношенні два аспекти: 1) наскільки теоретично об‘єктивною була ця політика в регіонах України; 2) наскільки об‘єктивною вона була у світлі офіційної (і неофіційної) статистики практичних звершень, суспільної реакції етнонаціональних спільнот. Наразі пропонуємо особливості коренізації на матеріалах Київщини і східних (радянських) частин Волині і Поділля – тих обширів України, які завжди представляли специфічний етнонаціональний простір для державної етнополітики в різні періоди української історії.
  • Thumbnail Image
    Item
    Становлення середньої і вищої освіти євреїв на Волині у ХІХ ст.
    (2005) Рудницька, Н. В
    У ХІХ ст. – на початку ХХ ст. питання розвитку освіти євреїв досліджували відомі єврейські просвітителі М. Моргуліс, І. Оршанський, С. Дубнов, Демидов Сан-Донато. Широкий спектр історії демографічних, економічних і культурно-освітніх аспектів життя євреїв на Волині подають українські автори статей і повідомлень останнього десятиліття О. Іващенко, Ю. Поліщук, І. Погребінська, А. Подольський, І. Самарцев, Я. Дашкевич. З‘явилися дослідження М. Щербака, Н. Щербак, М. Бармака, Р. Гольдштейна, Я. Хонігемана, О. Наймана, в яких висвітлені соціально-економічні, політичні, правові та культурно-освітні надбання. Проте наявні наукові праці не дають цілісного уявлення про проблеми освітніх процесів в середовищі євреїв Волині, оскільки автори їх не ставили такої мети.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості управління та господарсько-адміністративного влаштування дерманського Свято-Троїцького монастиря на Волині в ХVІ – ХVІІ ст.
    (2005) Лопацька, Н. М.
    Практичне значення дослідження полягає у використанні аналізу досліджуваних матеріалів Дерманського монастиря для викладання і написання спецкурсів регіональної, краєзнавчої тематики. А вивчення діяльності та функціонування управлінських органів обителі допоможе визначити і проаналізувати новизну даного питання в історичній науці. Мета полягає у дослідженні основних напрямків управлінської та господарської роботи Дерманського монастиря через призму ідеологічного конфлікту у процесі міжконфесійної боротьби.