Наукові видання
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/11cbe6c0-8da1-4ce0-8eea-011ef38a1c3e
Browse
1 results
Search Results
Item Становище римлянки у І столітті н. е.(2023) Гуцало, Л.; Hutsalo, Liudmila V.Мета статті – на основі аналізу різнопланової історіографічної літератури всебічно дослідити становище римлянки в І ст. н. е. Методологія дослідження. Методологічну основу статті склали принципи науковості, історизму, об’єктивності, системності, міждисциплінарного підходу. Застосовано методи аналізу та синтезу. Кожен із цих методів у конкретній ситуації був результативним. Використання наукової методології забезпечило об’єктивне висвітлення означеної проблематики. Наукова новизна роботи полягає в тому, що авторкою комплексно досліджено проблему участі римлянок у суспільному та політичному житті держави. Крім того, проаналізовано основні заходи соціально-політичної сфери та типології притаманних жіноцтву ролей на основі співставлення матеріалів різних джерел. Закцентовано увагу на виявленні оціночних суджень римських авторів, ставленні римського суспільства як до особистостей жінок, так і до їх діянь. Висновки. У І ст. римські жінки не тільки виховували своїх дітей, але й були готові брати активну участь у громадському та політичному житті держави поряд із чоловіками. Римлянки знатного стану пробивалися в чоловічий простір римської політики і вимагали визнання, рівності та лідерства. Найвпливовішими були матері імператорів, а вже потім дружини. Імператор Цезар Август робив спроби, хоча й безуспішні, обмежити жіночу активність шляхом реанімації традиційних республіканських цінностей, які базувалися на уявленні про жінку як дружину і продовжувачку роду, можливості і обов’язки якої не виходили б за межі приватної сфери. У період принципату у жінок, пов’язаних із імператорською сім’єю, з’являються важелі впливу на прийняття політичних рішень. Будучи залученими до імперської пропагандистської політики, вони змогли набути особистого авторитету в римському суспільстві.