Кажуть, щоб відчути смак води, треба її напитися. Щоб оцінити людину, потрібно її пізнати. Моє безпосереднє знайомство з Іваном Степановичем Волошенюком, простою, водночас поважною, вдумливою, щирою, чуйною, привітною, безмежно талановитою особистістю, започатковане ще в пору юності, коли ми обидва «проявляли натхнення на журналістській ниві». Він на той час уже був справжнім її жниварем, тобто маститим майстром пера, я ж – лише починав торувати стежку до творчого Олімпу
