Analysing the Impact of Artificial Intelligence on the Development of Contemporary Philology: The Use of Automated Tools in Linguistic Research

Abstract

Відносини між лінгвістикою та штучним інтелектом досі залишаються суперечливими. Актуальність даної роботи полягає в трактуванні технічного прогресу як перспективного для галузі лінгвістики, оскільки синергія штучного інтелекту та лінгвістики може призвести до переосмислення лінгвістичних парадигм. Ця стаття методологічно ґрунтується на детальному вивченні відповідної літератури з новітньої історії цих двох галузей. У результаті в статті пропонується детальний аналіз відповідної наукової літератури та розглядається взаємозв'язок між лінгвістикою та штучним інтелектом. Штучний інтелект розглядається як галузь науки про людину, і в проміжний період між двома полями виникли моделі, які не завжди були зрозумілі, але виступали буферами проти взаємодії одного поля з іншим. Якщо штучний інтелект є галуззю гуманітарної науки, тоді лінгвістика також може перейняти цю спадщину, що може призвести до переосмислення парадигм лінгвістики та кинути виклик протиставленню між точними та експериментальними науками. Простежено еволюцію способів мислення про автоматичну обробку мови з точки зору когнітивної науки штучного інтелекту та обговорено різні типи знань, що розглядаються в лінгвістичних обчисленнях. Наголошується на важливості мови як у людино-машинному спілкуванні, так і в розвитку мислення та інтелекту. Висуваються ідеї, здатні подолати внутрішнє протиріччя штучного інтелекту. Практичне значення роботи полягає в тому, що в ній висвітлюється, як за допомогою автоматичної обробки мови людство поступово усвідомило необхідність використання технологічних знань для розуміння мови. Це поєднання відкриває не тільки знання про саму мову, а й загальні знання про світ, про культуру мовця, про ситуацію спілкування, про практику людських відносин. Висновки дослідження вказують на великий потенціал взаємодії лінгвістики та штучного інтелекту для подальшого розвитку обох сфер.

The relationship between linguistics and artificial intelligence is still controversial. The relevance of this paper lies in the interpretation of technological progress as promising for the field of linguistics, since the synergy between artificial intelligence and linguistics can lead to a rethinking of linguistic paradigms. This paper is methodologically based on a detailed study of the related literature on the recent history of these two fields. As a result, the paper offers a detailed analysis of the related scientific literature and revises the relationship between linguistics and artificial intelligence. Artificial intelligence is seen as a branch of human science, and models have emerged in the intermediate period between the two fields, which were not always understood, but acted as buffers against the interaction of one field with the other; if artificial intelligence is a branch of human science, then linguistics can also adopt this heritage, which may lead to a rethinking of the paradigms of linguistics and challenge the opposition between the exact and experimental sciences. The evolution of the ways of thinking about automatic language processing from the cognitive science point of view of artificial intelligence is traced, and different types of knowledge considered in linguistic computing are discussed. The importance of language both in human-machine communication and in the development of reasoning and intelligence is emphasised. Ideas that can overcome the internal contradiction of artificial intelligence are put forward. The practical significance of the paper is that it highlights how, with the help of automatic language processing, humanity has gradually realised the need to use technological knowledge to understand language. This combination opens up not only knowledge about the language itself, but also general knowledge about the world, about the speaker’s culture, about the communication situation, and about the practice of human relations. The conclusions of the study point to the great potential of interaction between linguistics and artificial intelligence for the further development of both fields.

The relationship between linguistics and artificial intelligence is still controversial. The relevance of this paper lies in the interpretation of technological progress as promising for the field of linguistics, since the synergy between artificial intelligence and linguistics can lead to a rethinking of linguistic paradigms. This paper is methodologically based on a detailed study of the related literature on the recent history of these two fields. As a result, the paper offers a detailed analysis of the related scientific literature and revises the relationship between linguistics and artificial intelligence. Artificial intelligence is seen as a branch of human science, and models have emerged in the intermediate period between the two fields, which were not always understood, but acted as buffers against the interaction of one field with the other; if artificial intelligence is a branch of human science, then linguistics can also adopt this heritage, which may lead to a rethinking of the paradigms of linguistics and challenge the opposition between the exact and experimental sciences. The evolution of the ways of thinking about automatic language processing from the cognitive science point of view of artificial intelligence is traced, and different types of knowledge considered in linguistic computing are discussed. The importance of language both in human-machine communication and in the development of reasoning and intelligence is emphasised. Ideas that can overcome the internal contradiction of artificial intelligence are put forward. The practical significance of the paper is that it highlights how, with the help of automatic language processing, humanity has gradually realised the need to use technological knowledge to understand language. This combination opens up not only knowledge about the language itself, but also general knowledge about the world, about the speaker’s culture, about the communication situation, and about the practice of human relations. The conclusions of the study point to the great potential of interaction between linguistics and artificial intelligence for the further development of both fields.