Розвиток соціального та емоційного інтелекту здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами в інклюзивному освітньому середовищі
View/ Open
Date
2023Author
Старинська, О. В.
Співак, Л. М.
Ревуцька, О. В.
Metadata
Show full item recordAbstract
В сучасному світі набуває актуальності успішна адаптація та ефективна комунікація особистості, що забезпечують здатності її соціального і емоційного інтелекту. Тому кожне суспільство потребує досліджень розвитку здатностей соціального й емоційного інтелекту особистості в найбільш сприятливі для цього процесу періоди, одним із яких є пізній юнацький (чи студентський) вік. У цьому віці особистість має право здобувати вищу освіту, незважаючи на свої індивідуальні особливості. В документах Української держави задекларовано важливість створення всіх умов для успішної соціальної адаптації здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами та можливість реалізації цього завдання в інклюзивному освітньому середовищі. Внаслідок проведеного емпіричного дослідження окресленого завдання, нами було виявлено найбільшу кількість здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами з нижчим від середнього рівнем соціального інтелекту й вищим від середнього і високим рівнями емоційного інтелекту, а також найменшу – з низьким, середнім і вищим від середнього рівнями соціального інтелекту й середнім рівнем емоційного інтелекту. Визначено для компонентів соціального інтелекту, що найбільша кількість досліджуваних мають середній і нижчий від середнього рівні здатностей прогнозувати поведінку, розуміти соціальні взаємодії, невербальну і вербальну поведінкову експресію інших людей; найменша – низький і вищий від середнього рівні здатності розуміти соціальні взаємодії й прояви вербальної поведінкової експресії, середній рівень здатності розуміти прояви невербальної поведінкової експресії та вищий від середнього рівень здатності прогнозувати поведінку щодо інших людей. Для компонентів емоційного інтелекту виявлено, що найбільша кількість досліджуваних мають високий і вищий від середнього рівні самомотивації, емпатії й розпізнавання емоцій інших людей; вищий від середнього чи високий рівні управління своїми емоціями й емоційної обізнаності, відповідно; найменша – середній і нижчий від середнього рівні управління своїми емоціями й розпізнавання емоцій інших людей, нижчий від середнього рівень самомотивації та вищий від середнього рівень емоційної обізнаності. Більшість компонентів соціального й емоційного інтелекту сильно, статистично значуще пов’язані між собою в прямому чи зворотному напрямку. Натомість специфіка визначених зв’язків пояснюється тим, що тест емоційного інтелекту передбачав самооцінювання досліджуваних, яке, ймовірно, не позбавлено суб’єктивності, на противагу інструкції до тесту соціального інтелекту.