Основні вектори громадсько-політичної діяльності сільського жіноцтва Волині наприкінці 1920-х-на початку 1930-х років

Abstract

Мета статті полягає у визначенні основних напрямків громадсько-політичної діяльності сільського жіноцтва Волині в період розгортання політики колективізації сільського господарства наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, абстрагування й узагальнення) та спеціально-історичних методів (історико-типологічному, історико-системному та методі діахронного аналізу суспільно-історичної реальності) у поєднанні з принципами історизму, об’єктивності, системності та розвитку. Наукова новизна роботи полягає у тому, що: вперше предметом дослідження виступило сільське жіноцтво Волині в період першої сталінської п’ятирічки. Визначено основні чинники, які впливали на динаміку включення волинських селянок у процес соціалістичних перетворень на селі. Визначено форми та способи залучення жінок-активісток до організації: агітаційно-пропагандистської роботи серед своїх односельчанок щодо їх участі в виборах місцевих Рад, ліквідації безграмотності, боротьби з «класовими ворогами» на селі та створення колгоспів. Висновки. Впродовж 1920-х років радянська влада значну увагу приділяла вирішенню так званого «жіночого питання». У період розгортання курсу на соціалістичну перебудову села, жінвідділи активізували роботу в напрямку залучення жінок – активісток до процесу реалізації завдань більшовицької партії, насамперед щодо створення колгоспів. Важливими векторами громадсько-політичної діяльності жіночого активу Волинських сіл у досліджуваний період виступали: 1. Політична соціалізація селянок шляхом залучення їх до участі у виборах до місцевих рад, до роботи в сільрадах як у складі депутатського корпусу, так і посадовців (голів та секретарів сільрад). 2. Участь у кампанії з ліквідації мало- і безграмотності дорослого населення, рівень грамотності якого в цьому регіоні був одним із найнижчих в Україні. 3. Проведення агітаційно-пропагандистської кампанії на підтримку сталінської політики колективізації сільського господарства та боротьби з «класово ворожими елементами» села.Цель статьи заключается в определении основных направлений общественно-политической деятельности крестьянок Волыни в период развертывания политики коллективизации сельского хозяйства в конце 1920-х - начале 1930-х годов. Методология исследования основана на использовании общенаучных (анализа, синтеза, абстрагирования и обобщения) и специально-исторических методов (историко-типологическом, историко-системном и методе диахронного анализа общественно-исторической реальности) в сочетании с принципами историзма, объективности, системности и развития. Научная новизна работы заключается в том, что: впервые предметом исследования выступили сельские женщины Волыни в период первой сталинской пятилетки. Определены основные факторы, которые влияли на динамику включения волынских крестьянок в процесс социалистических преобразований в деревне. Определены формы и способы привлечения женщин-активисток в агитационно-пропагандистскую работу среди своих односельчанок с целью: повышения уровня их участия в выборах местных Советов; ликвидации безграмотности; борьбы с «классовыми врагами» на селе и создание колхозов. Выводы. В течение 1920-х годов советская власть значительное внимание уделяла решению так называемого «женского вопроса». В период развертывания курса на социалистическую перестройку села, женотделы активизировали работу в направлении привлечения женщин - активисток в процесс реализации задач большевистской партии, прежде всего – создания колхозов. Важными векторами общественно-политической деятельности женщин-активисток волынских сел в исследуемый период выступали: 1. Политическая социализация крестьянок путем привлечения их к участию в выборах в местные советы, к работе в сельсоветах, как в составе депутатского корпуса, так и в качестве должностных лиц (председателей и секретарей сельсоветов). 2. Участие в кампании по ликвидации мало- и безграмотности взрослого населения, уровень грамотности которого в этом регионе был одним из самых низких в Украине. 3. Проведение агитационно-пропагандистской кампании в поддержку сталинской политики коллективизации сельского хозяйства и борьбы с «классово враждебными элементами» села.The purpose of the article is to determine the main directions of social and political activities of rural women in Volyn during the period of deployment of the policy of collectivization in agricultural economy in the late 1920s - early 1930s. The research methodology is based on general scientific (analysis, synthesis, abstraction and generalization) and specifically historical methods (historical-typological, historical-systemic and method of diachronic analysis of socio-historical reality) in combination with the principles of historicism, objectivity, systematic and development. The scientific novelty of the research is as follows. For the first time the subject of the study was rural women in Volyn during the first Stalinist Five-Year Plan. The main factors which influenced the dynamics of the inclusion of Volyn peasants in the process of socialist transformations in the village are identified. The author determines the forms and ways of involving activists women in the organization of agitation and propaganda work among their fellow villagers on their participation in local council elections, elimination of illiteracy, struggle against "class hostiles" in the village and creation of collective farms. Conclusions. During the 1920s, the Soviet government paid considerable attention to solving the so-called "women's issue." During the deployment of the course for the socialist reorganization of the village, women's departments activated their efforts to involve activists women in the process of implementation the tasks of the Bolshevik Party, primarily regarding creation of collective farms. In the period studied there were following important vectors of social and political activities of women in Volyn villages: 1. Political socialization of peasant women by involving them in local council elections; to work in village councils as part of both departments, deputies and officials (chairmen and secretaries of village councils). 2. Participation in the campaign to eliminate low literacy and illiteracy among adult population, whose literacy rate in this region was one of the lowest in Ukraine. 3. Carrying out an agitation and propaganda campaign to support the Stalin's policy of collectivization of agricultural economy and the struggle against the "class-hostile elements" of the village.