Фінансова діяльність сільських «Просвіт» Правобережної України (1920–1922 рр.)

Abstract

Метою статті є аналіз фінансового становища сільських «Просвіт» на території Правобережної України у 1920–1922 рр. На основі переважно архівних матеріалів автори з’ясовують проблеми і здобутки просвітян у фінансовій діяльності, вплив на неї радянського режиму, її наслідки. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових методів (порівняння, узагальнення, аналізу) з міждисциплінарними (структурно-системний метод). Головними методами під час підготовки публікації стали історико-порівняльний, синхронний, статистичний. Застосування названих методів допомогло з’ясувати всю сукупність аспектів, пов’язаних із науковою проблемою. Наукова новизна роботи полягає у тому, що використовуючи методи аналізу історичних документів, автори розглядають вплив фінансового становища просвітницьких товариств на їхню культурно-освітню роботу в умовах перших років існування радянського режиму. Вперше в українській історіографії з’ясовано особливості фінансової діяльності сільських «Просвіт», її роль у становленні і розвитку товариств. Висновки. Фінансова діяльність сільських «Просвіт» Правобережної України у 1920–1922 рр. є важливою складовою їхнього функціонування. Вона визначала розвиток товариств, а також культурно-освітній рівень селян. На фінансову діяльність «Просвіт» значною мірою впливали місцеві умови та допомога держави. Просвітяни влаштовували різноманітні заходи, щоб збільшити свій бюджет і витрачали кошти лише за потреби. Фінансова діяльність сільських «Просвіт» перебувала під тотальним контролем радянського режиму. Коли став очевидним провал спроб режиму перетворити просвітницькі інституції на «кишенькові» організації, їх переведено на місцеве фінансування і взятий курс на ліквідацію.

Целью статьи является анализ финансового состояния сельских «Просвит» на территории Правобережной Украины в 1920–1922 гг. На основе преимущественно архивных материалов авторы выясняют проблемы и достижения просвитян в финансовой деятельности, влияние на нее советского режима, его последствия. Методология исследования основана на сочетании общенаучных методов (сравнение, обобщение, анализ) с междисциплинарными (структурно-системный метод). Главными методами при подготовке публикации стали историко-сравнительный, синхронный, статистический. Применение названных методов помогло выяснить всю совокупность аспектов, связанных с научной проблемой. Научная новизна работы заключается в том, что, используя методы анализа исторических документов, авторы анализируют влияние финансового положения просветительских обществ на их культурно-образовательную работу в условиях первых лет существования советского режима. Впервые в украинской историографии выяснены особенности финансовой деятельности сельских «Просвит», ее роль в становлении и развитии обществ. Выводы. Финансовая деятельность сельских «Просвит» Правобережной Украины в 1920–1922 гг. является важной составляющей их функционирования. Она определяла развитие обществ, а также культурно-образовательный уровень крестьян. На финансовую деятельность «Просвит» в значительной степени влияли местные условия и помощь государства. Просветители устраивали различные мероприятия, чтобы увеличить свой бюджет и тратили средства только при необходимости. Финансовая деятельность сельских «Просвит» находилась под полным контролем советского режима. Когда стал очевидным провал попыток режима превратить просветительские учреждения на «карманные» организации, они были переведены на местное финансирование и взят курс на ликвидацию.

The purpose of the article is to analyze the financial situation of rural «Prosvit» on the territory of the Right Bank of Ukraine in 1920–1922. On the basis of mainly archival materials, the authors find out the problems and achievements of educators in financial activities, the influence of the Soviet regime on it, its consequences. The research methodology is based on a combination of general scientific methods (comparison, generalization, analysis) with interdisciplinary (structural-system method). The main methods during the preparation of the publication were historical-comparative, synchronous, statistical. The application of these methods helped to clarify the whole set of aspects related to the scientific problem. The scientific novelty of the work is that using the methods of analysis of historical documents, the authors analyze the impact of the financial situation of educational societies on their cultural and educational work in the first years of the Soviet regime. For the first time in Ukrainian historiography the peculiarities of the financial activity of rural «Prosvit», its role in the formation and development of societies are clarified. Conclusions. The financial activity of the rural «Prosvits» of the Right Bank of Ukraine in 1920–1922 is an important component of their functioning. It determined the development of societies as well as the cultural and educational level of the peasants. «Prosvit's» financial activities were significantly influenced by local conditions and state aid. The educators organized various events to increase their budget and spend money only when needed. The financial activities of the rural «Prosvit» were under the total control of the Soviet regime. When the regime's attempts to turn educational institutions into «pocket» organizations became apparent, they were transferred to local funding and liquidated.