Спротив у середовищі уповноважених під час Голодомору 1932–1933 рр. (за матеріалами районних газет Київської та Чернігівської областей)

Abstract

Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей відображення в районній пресі Київської та Чернігівської областей комплексу питань, пов’язаних зі спротивом у середовищі уповноважених під час Голодомору 1932–1933 рр. Методологія дослідження передбачає поєднання спеціально-історичних методів пізнання: порівняльного, контекстуального, структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна статті полягає насамперед у тому, що проблема вперше стала об’єктом спеціального дослідження. На підставі матеріалів районних газет Київської та Чернігівської областей продемонстровано інформаційний потенціал районної преси для поглиблення наукових уявлень про відкритий і пасивний спротив стратегіям Голодомору серед уповноважених. Висновки. Районні газети, хоча й не можуть претендувати як джерела усіх фактів спротиву уповноважених, але містять представницький комплекс матеріалів, який однозначно свідчить про поширення протестних настроїв у цьому середовищі. Значна частина уповноважених різного соціального статусу – від рядових селян до секретарів райкомів та райвиконкомів – по всьому простору обох областей відкрито чи пасивно протестувала проти створення на селі умов, несумісних із життям. Несприйняття нереальних планів хлібозаготівлі та формування насіннєвих фондів, відкриті висловлювання з цього приводу, відмова уповноважених районного рівня (переважно представників номенклатури) виїжджати на село, самовільний від’їзд, імітація діяльності, небажання брати участь у надмірному вилученні хліба та в реалізації державної позики, а також небажання вимагати цього від інших – ось далеко неповний перелік форм спротиву уповноважених. Газети наповнені інформацією про покарання аж до судових вироків. Інформативні можливості районної преси дозволяють з’ясувати провідні тенденції, притаманні життєвим стратегіям уповноважених в обох регіонах.

The article aims to research the specific reflection of the commissioners resistance in the local media of the Kyivan and Chernihiv regions during the Holodomor of 1932–1933. The research methodology includes the combination of number of historical methods: comparative, contextual, structural and functional analyses. The scientific novelty. The article is a pioneer research of the above-mentioned problem. It was investigated the informational potential of the local media to deepen the scholars notions related to the open and passive resistance of the commissioners against the Holodomor strategies. Conclusions. Despite the local newspapers could not inform about all cases of the resistance but they contain the representative massive of the materials which form clear evidence that the protest moods were the key feature of many commissioners. A significant part of the commissioners from different districts and social groups including the representatives of local authority protested against creating the сircumstances which made survival impossible. The forms of resistance were: non-acceptance unreal plans of the grain procurement and of formation of seed fund with public declaring or not; rejection of the commissioners of district level (usually the representatives of local authority) to come to the villages; voluntary departure from there; imitation of activity; undesirability to take part in the grain expropriation and in the realization of state loan. The local newspapers contain a lot of materials regarding the punishment of the commissioners, even about court sentences. The information potential of the local media will make it possible to research the key trends inherent of existential strategies of the commissioners in both regions