Повстання 1648 року у інтерпретаціях польських істориків кінця ХІХ ст. – 1939 р.

Abstract

Мета статті полягає у вивченні особливостей зображення подій першого року національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького у польській історичній науці кінця ХІХ ст. – 1939 р., а зокрема битв під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, облоги козацько-татарськими військами Львова. Дослідити різноманітні історичні міфи, стереотипи та оціночні шаблони, що використовувались польськими істориками при змалюванні подій Хмельниччини. Проаналізувати впливи історіографічних концепцій, культурних віянь та політичних ідеологій на зображення історії польсько-козацької війни у 1648 р. Методологія дослідження: виконання роботи базувалося на таких дослідницьких принципах, як історизму та наукової об’єктивності. Використовувались як загальнонаукові (систематизації, типологізації, ретроспекції), так і низка спеціально-історичних методів (критичного аналізу та синтезу джерельного матеріалу, історико-генетичний, історико-порівняльний та ін.). Наукова новизна полягає у тому, що у статті вперше у вітчизняній науці здійснено системний аналіз зображення подій Хмельниччини у 1648 р. в польській історіографії кінця ХІХ ст. – 1939 р. та проаналізовано впливи політичних ідей на інтерпретації вченими історичного матеріалу. Висновки. Історія першого року національно-визвольної війни українців під проводом Б. Хмельницького привертала неабияку увагу польських дослідників та розглядалась як один із наріжних моментів історії Речі Посполитої, а особливо польсько-українських відносин. Через гостроту подій вони обростали різноманітними історичними міфами та часто інтерпретувались крізь призму політичної кон’юнктури та різноманітних ідейних віянь. Так, символічного змісту надавалося битві під Жовтими Водами, яку історики бачили останньою битвою польського народу за володіння причорноморськими степами. Виявлено вплив на інтерпретацію подій польсько-козацької війни концепції «Польщі передмур’я християнства» та ідей міжцивілізаційної боротьби.

Цель статьи состоит в изучении особенностей изображения событий первого года национально-освободительной войны под предводительством Б. Хмельницкого в польской исторической науке конца XIX в. – 1939 г., а в частности сражений под Желтыми Водами, Корсунем, Пилявцами, осады казацко-татарскими войсками Львова. Исследовать различные исторические мифы, стереотипы и оценочные шаблоны, которые использовались польскими историками при описании событий восстания Хмельницкого. Проанализировать влияние историографических концепций, культурных веяний и политических идеологий на изображение истории польско-казацкой войны в 1648 г. Методология исследования: выполнение работы базировалось на таких исследовательских принципах, как принцип историзма и научной объективности. Использовались как общенаучные (систематизации, типологизации, ретроспекции), так и ряд специально-исторических методов (критического анализа и синтеза исторических источников, историко-генетический, историко-сравнительный и др.). Научная новизна заключается в том, что в данной статье впервые в отечественной науке осуществлен системный анализ изображения событий восстания Хмельницкого в 1648 г. польской историографии конца XIX в. – 1939 гг. и проанализированы влияния политических идей на интерпретации учеными исторического материала. Выводы. История первого года национально-освободительной войны украинского народа под предводительством Б. Хмельницкого привлекала большое внимание польских исследователей и рассматривалась как один из краеугольных моментов истории Речи Посполитой, особенно польско-украинских отношений. Через остроту событий они обрастали различными историческими мифами и часто интерпретировались через призму политической конъюнктуры и различных идейных веяний. Такого символического содержания надавали битве под Желтыми Водами, которую историки видели последней битвой польского народа за обладание причерноморскими степями. Выявлено влияние на интерпретацию событий польско-казацкой войны концепции «Польшы передмурям христианства» и идей междуцивилизационной борьбы.

The purpose of this article is to study the peculiarities of depicting the events of the first year of the national liberation war under the leadership of B. Khmelnytsky in the Polish historical science at the end XIXth century - 1939, and in particular the battles near Zhovti Vody, Korsun, Pyliavtsi, the siege of the Cossack-Tatar troops of Lviv; investigate various historical myths, stereotypes and evaluation patterns used by Polish historians in depicting the events of Khmelnytsky region; analyze the influences of historiographical concepts, cultural trends and political ideologies on the image of the history of the Polish-Cossack war in 1648. Methodology of the research: the work was based on such principles as historicism and scientific objectivity. Both general scientific (systematization, typology, retrospection) and a number of special historical methods (critical analysis and synthesis of source material, historical-genetic, historical-comparative, etc.) were used. The scientific novelty lies in the fact that a systematic analysis of the depiction of the events of Khmelnytsky region in 1648 in the Polish historiography of the end XIXth century – 1939 was done in this article for the first time in domestic science and the influences of political ideas on the interpretation of historical material were analysed by scientists. Conclusions. The history of the first year of the national liberation war of Ukrainians under the leadership of B. Khmelnytsky attracted considerable attention of Polish researchers and was considered as one of the cornerstones of the history of the Commonwealth, and especially of the Polish-Ukrainian relations. Due to the severity of the events, they were overgrown with various historical myths and were often interpreted through the prism of political conditions and various ideological trends. Thus, the symbolic meaning was given to the battle of Yellow Waters, which historians saw as the last battle of the Polish people for possession of the Black Sea steppes. The influence of the concept of "Poland's stronghold of Christianity" and the ideas of inter-civilizational struggle on the events of the Polish-Cossack war is revealed.