Нарощування військової присутності на території гетьманщини як інструменту реалізації імперської політики щодо України

Abstract

Зазначена у назві статті проблема є особливо актуальною з огляду на складний і неоднозначний характер українсько-російських відносин другої половини XVII – XVIII ст. На початок 60-х років XVIII ст. в Гетьманщині перебувало 6 стрілецьких, 2 драгунських і 8 піхотних полків; разом – 19 981 чол., що крім провіанту, фуражу для коней потребували 902 офіцерських і 10 556 солдатських квартир . Отже, нарощування військової присутності на території Гетьманщини було фактичним знаряддям реалізації колоніальної політики московського самодержавства щодо України.Указанная в названии статьи проблема особенно актуальна, учитывая сложный и неоднозначный характер украинской-российских отношений второй половины XVII - XVIII вв. К началу 60-х годов XVIII в. в Гетманщине находилось 6 стрелковых, 2 драгунских и 8 пехотных полков; вместе - 19981 чел., что кроме провианта, фуража для лошадей требовалось 902 офицерских и 10 556 солдатских квартир. Итак, наращивание военного присутствия на территории Гетманщины было фактическим орудием реализации колониальной политики московского самодержавия относительно УкраиныThe problem mentioned in the title of the article is particularly relevant given the complex and ambiguous nature of the Ukrainian-Russian relations of the second half of the XVII - XVIII centuries. At the beginning of the 60's of the XVIII century. In the Hetmanate there were 6 riflemen, 2 dragoons and 8 infantry regiments; together - 19 981 people, except for the provision of, forage for horses needed 902 officers and 10,556 soldiers apartments. Consequently, the expansion of the military presence on the territory of the Hetmanate was an actual instrument for the implementation of the colonial policy of the Moscow autocracy in relation to Ukraine.