Місце літописних уличів у ранньосередньовічній історії України

Abstract

Метою статті є вивчення ареалу проживання племені уличів на території сучасної України, специфіки їхньої взаємодії із неслов’янськими народами та причин протистояння з князями Русі. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико- порівняльного, історико-типологічного, історико-системного) методів з проблемно- хронологічним принципом та принципами науковості, історизму, об’єктивності, системності. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше співвідноситься та аналізується історична інформація про уличів у різних регіонах нашої країни і встановлюється їхній цивілізаційний вплив на населення України часів Середньовіччя. Висновки. Літописні відомості про проживання уличів у Середньому Подніпров’ї, Південному Побужжі, Подністров’ї та Подунав’ї підтверджуються результатами археологічних досліджень. Окремими локальними зонами розселення уличів були Південне Подніпров’я, Південна Київщина, Південна Волинь, Дністровський каньйон. Уличі володіли розвиненими як на свій час аграрними технологіями, в основі яких було землеробство та присадибне скотарство. Серед ремесел помітне місце займали металургія, металообробка та ювелірна справа. Унікальною технологією було виробництво жорен з вулканічного туфу. Головними пам’ятками уличів є численні городища, які, насамперед, виконували функцію військового табору і укриття для населення. Здатність швидко будувати і удосконалювати ці об’єкти свідчить про наявність у них розвинених родоплемінних відносин, авторитетної адміністрації та знаті. Уличі і тиверці були особливо близькими племенами та мали спільний ареал проживання у Подністров’ї. Обидва племені разом брали участь у освоєнні земель правобережжя гирла Дунаю у Х–ХІ ст. Підрахунок кількості відомих городищ та аналіз ареалу розселення уличів дозволяє назвати їх одним із найчисленніших племен України ІХ–ХІ ст. Тривалий період війн ІХ–Х ст. між князями Русі та уличами був викликаний боротьбою за панування у Подніпров’ї і володіння дніпровським річковим шляхом до Чорного моря. Уличі мали особливі відносини із кочовими народами, що відрізняє їх від інших слов’янських племен. Їхнім сусідом і постійним партнером у взаємодії протягом VIII–ХІ ст. були представники південної гілки салтівської культури.

The purpose of the article is to study the habitat of the Ulych tribe on the territory of modern Ukraine, the specifics of their interaction with non-Slavic peoples, and the reasons for their confrontation with the princes of Rus. The research methodology is based on a combination of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historical-comparative, historical-typological, historical-systemic) methods with the problem-chronological principle and the principles of scientificity, historicism, objectivity, comprehensiveness and integrity scientificity. The scientific novelty of the work is that, for the first time, historical information about Ulyches in different regions of our country is correlated and analyzed, and their civilizational influence on the population of Ukraine during the Middle Ages is established. Conclusions. The historical information about the habitation of the Ulyches in the Middle Podniprovya, Southern Pobuzhzhia, Podnistrovya, and the Danube region is confirmed by the results of archaeological research. Separate local zones of Ulyches’ settlement were Southern Podniprovya, Southern Kyiv Region, Southern Volyn, and Dnister Canyon. The Ulyches possessed developed for their time agricultural technologies, which were based on agriculture and homestead cattle breeding. The metallurgy, metalworking and jewelry were among the main crafts. The production of millstones from volcanic tuff was a unique technology . The main Ulyches’attractions are numerous hillforts, which were above all things a military camp and a shelter for the population. The ability to build and improve these objects quickly testifies to the presence of developed clan relations, authoritative administration and nobility. The Ulyches and the Tyvertsi were particularly close tribes and had a common area of residence in Podnistrovya. Both tribes together participated in the development of the right bank lands of the Danube mouth in the 10th-11th centuries. Counting the number of known hillforts and analyzing the Ulyches’ settlement area allows us to call them one of the most numerous tribes of Ukraine in the 9th–11th centuries. The long period of wars of the 9th–10th centuries. between the princes of Rus and the Ulyches was caused by the struggle for supremacy in the Dnipro region and possession of the Dnipro river route to the Black Sea.The Ulyches had a special relationship with nomadic peoples, that distinguishes them from other Slavic tribes. The representatives of the southern branch of the Saltiv culture were their neighbour and constant partner in interaction during the VIII–XI centuries.