Socio-psychological Mechanismsт of the Minimizing Principle of Educational Influence or the Application of Newton’s Third Law in Pedagogy

Abstract

We tend to believe that our behavior comes from our attitudes and beliefs. However, social psychologists have experimentally proved a possible reverse dependence: our purposes, views can be a consequence of our behavior. People usually advocate what they believe in, but they also believe in what they stand for. Based on scientifically proven psychological mechanisms of the development of the motivational-value sphere of the individual, we will try to find out why the principle does not work in the upbringing – “the more, the stronger, the better”, and the opposite principle is operating – to minimize the educational effect, that is, the weakerт and less noticeable the educational stimulus is used by the educator, the more strongly the views, settings, beliefs of the pupils change. Both from the point of view of the theory of dissonance and from the point of view of the theory of self-attribution, the effect of “less means more” has one additional consequence. Sometimes “more” can mean “less”. In the presence of very strong motives, changes in settings may be less significant than those that would have occurred under the influence of moderate incentives.

Мы склонны полагать, что наше поведение исходит из наших взглядов и убеждений. Однако социальные психологи экспериментально доказали возможную обратную зависимость: наши цели, взгляды могут быть следствием нашего поведения. Люди обычно защищают то, во что они верят, но они также верят в то, за что они выступают. Опираясь на научно обоснованные психологические механизмы развития мотивационно-ценностной сферы личности, мы попытаемся выяснить, почему принцип не работает в воспитании - «чем больше, тем сильнее, тем лучше» и противоположный принцип действует - чтобы минимизировать образовательный эффект, то есть чем слабее и менее заметен образовательный стимул, используемый педагогом, тем сильнее меняются взгляды, установки, убеждения учеников. Как с точки зрения теории диссонанса, так и с точки зрения теории самоатрибуции, эффект «меньше значит больше» имеет еще одно последствие. Иногда «больше» может означать «меньше». При наличии очень сильных мотивов изменения в настройках могут быть менее значительными, чем те, которые произошли бы под влиянием умеренных стимулов.

Ми схильні вірити, що наша поведінка виходить із наших поглядів та переконань. Однак соціальні психологи експериментально довели можливу зворотну залежність: наші цілі, погляди можуть бути наслідком нашої поведінки. Люди зазвичай відстоюють те, у що вірять, але вони також вірять у те, за що вони виступають. Спираючись на науково доведені психологічні механізми розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості, ми спробуємо з’ясувати, чому принцип не працює у вихованні - «чим більше, тим сильніше, тим краще» та протилежний принцип діє - для мінімізації навчального ефекту, тобто чим слабкіший і менш помітний навчальний стимул вихователь використовує, тим сильніше змінюються погляди, установки, переконання учнів. Як з точки зору теорії дисонансу, так і з точки зору теорії самопризначення ефект "менше значить більше" має ще один додатковий наслідок. Іноді "більше" може означати "менше". За наявності дуже сильних мотивів зміни в налаштуваннях можуть бути менш суттєвими, ніж ті, що мали б місце під впливом помірних стимулів. принцип минимизации образовательного воздействия, психологические механизмы развития мотивационно-ценностной сферы личности: когнитивный диссонанс, самонаблюдение, самоутверждение, самоуверенность, самооправдание