Використання технології тренінгу в формуванні комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів

Abstract

У статті обгрунтовується пріоритетність особистісно орієнтованого підходу у навчанні і вихованні молодших школярів та розкривається взаємоз’язок між здатністю вчителя організовувати спілкування та продуктивною діяльністю учнів. Доводиться необхідність цілеспрямованого формування комунікативної компетентності майбутнього педагога у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Розкривається сутність поняття «комунікативна компетентність» з позицій провідних учених, аналізується структура компетентності у спілкуванні. Комунікативна компетентність майбутнього вчителя інтерпретується як заснована на знаннях та чуттєвому досвіді здатність орієнтуватися у ситуаціях професійного спілкування, розуміти мотиви, стратегії поведінки, як свої власні, так і партнерів по спілкуванню, як певний рівень освоєння технології та психотехніки спілкування. Визначається місце і роль технології тренінгу у формуванні комунікативної компетентності студентів. Наводяться приклади використання тренінгових методів (групової дискусії; ігрових методів: ситуаційно-рольових, дидактичних, організаційно-діяльних, ділових, творчих, імітаційних ігор; розвитку вербальної та невербальної техніки) на лабораторно-практичних заняттях з педагогічної майстерності, зокрема у формуванні вмінь мімічної та пантомімічної виразності та розвитку навичок сугестивного впливу. Визначаються умови ефективного формування комунікативної компетентності майбутніх педагогів.

В статье обосновывается приоритетность личностно ориентированного подхода в обучении и воспитании младших школьников и раскрывается взаимосвязь между способностью учителя организовывать общение и продуктивной деятельностью учащихся. Доказывается необходимость целенаправленного формирования коммуникативной компетентности будущего педагога в процессе изучения психолого-педагогических дисциплин. Раскрывается сущность понятия «коммуникативная компетентность» с позиций ведущих ученых, анализируется структура компетентности в общении. Коммуникативная компетентность будущего учителя интерпретируется как основанная на знаниях и чувственном опыте способность ориентироваться в ситуациях профессионального общения, понимать мотивы, стратегии поведения, как свои собственные, так и партнеров по общению, как определенный уровень освоения технологии и психотехники общения. Определяется место и роль технологии тренинга в формировании коммуникативной компетентности студентов. Приводятся примеры использования тренинговых методов (групповой дискуссии; игровых методов: ситуационно-ролевых, дидактических, организационно-деятельных, деловых, творческих, имитационных игр, развития вербальной и невербальной техники) на лабораторно-практических занятиях учебного курса «Основы педагогического мастерства», в частности в формировании умений мимической и пантомимических выразительности и развития навыков суггестивного воздействия. Определяются условия эффективного формирования коммуникативной компетентности будущих педагогов.

The article justifies priority of the personality oriented approach to training and education of elementary school students and reveals interconnection between the teacher’s ability to establish communication and students’ productivity. The necessity of purposeful formation of communicative competence of future teachers in the course of studying the psychological and pedagogical disciplines is being proven. The essence of the "communicative competence" concept from the perspective of the leading scientists is being revealed as well as the structure of competence in communication is being analyzed. Communicative competence of the future teachers is interpreted as an ability, based on knowledge and sensory experience, to navigate among the professional communication situations, to understand the motives and behavior strategies both as their own ones and as a partnership in communication; as a certain level of communication technology and psycho-technique. The technology place and role in formation of the communicative competence training of students are being defined. There are examples given of training methods (group discussion; gaming methods: situational role-playing, didactic, organizational-active, business, creative and simulation games; verbal and non-verbal techniques development) used during the pedagogical skills laboratory and practical classes, namely in formation of mimic and pantomime expressiveness skills and development of suggestive influence skills. The conditions of effective formation of communicative competence of future teachers are determined.