Структурно-функціональний підхід в соціології мистецтва

Abstract

В статті розглядається інституціональний підхід в соціології мистецтва ХХ ст. як приклад застосування загально-соціологічної методології структурно-фунціонального аналізу до вивчення мистецтва. «Інституціональний підхід» досліджується як напрям, що історично продовжує тенденції розвитку соціології мистецтва; його зв’язок з іншими течіями в соціології мистецтва: «соціологічним редукціонізмом» та «емпіричною соціологією»; вказується на суперечливий характер поєднання філософсько-естетичної, соціологічної та мистецтвознавчої методології. Резюмується, що сучасна ситуація в соціології мистецтва це результат нагальної потреби подолати наповнене ілюзіями уявлення про те, що соціологічні проблеми можуть бути розв’язані лишень шляхом вдосконалення формальних та аналітичних процедур, а теоретичні пошуки соціологів, мистецтвознавців та філософів зумовлені об’єктивною потребою дати відповідь на актуальні запитання, які ставить перед ними практика художнього життя сучасного суспільства.

В статье рассматривается институциональный подход в социологии искусства ХХ в. как пример применения общесоциологической методологии структурно-функционального анализа к изучению искусства. «Институциональный подход» исследуется как направление, которое исторически продолжает тенденции развития социологии искусства; его связь с другими течениями в социологии искусства: «социологическим редукционизмом» и «эмпирической социологией»; указывается на противоречивый характер сочетания философско-эстетической, социологической и искусствоведческой методологии. Резюмируется, что современная ситуация в социологии искусства это результат необходимости преодолеть наполненное иллюзиями представление о том, что социологические проблемы могут быть решены только путем совершенствования формальных и аналитических процедур, а теоретические поиски социологов, искусствоведов и философов обусловлены объективной потребностью дать ответ на актуальные вопросы, которые ставит перед ними практика художественной жизни современного общества.

The article considers the institutional approach in art sociology of the 20th century as an example of the application of the general sociological methodology of structural-functional analysis to the study of art. "Institutional Approach" is studied as a trend that historically continues the trends of the development of sociology of art; it’s connection with other currents in the sociology of art: "sociological reductionism" and "empirical sociology"; indicates the contradictory nature of the combination of philosophical and aesthetic, sociological and art-study methodology. It is summarized that the current situation in the sociology of art is the result of the urgent need to overcome the illusion of the idea that sociological problems can only be solved by improving formal and analytical procedures, and the theoretical searches of sociologists, art critics and philosophers are conditioned by the objective need to respond to the actual questions put forward by them practice of artistic life of modern society.