Організація шкільної освіти в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру: аналіз світового досвіду

Abstract

У статті проаналізовано досвід організації освіти в країнах, які постраждали від воєнних конфліктів. Автори вказують на нову роль освіти в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру та на нові виклики, що стоять перед освітою в повоєнний час. На основі аналізу європейських документів, що регламентують освіту в умовах надзвичайних ситуацій, визначено стратегічну модель організації освіти. У дослідженні вказано на проблеми готовності вчителів і психосоціальні потреби учнів під час надзвичайних ситуацій. З огляду на недостатність наукових напрацювань щодо підготовки вчителів до організації освіти в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру, автори окреслили перспективи подальших досліджень (вивчення кращих взірців досвіду українських педагогів, яким довелось продовжувати навчання учнів під час війни; спостереження за учнями та бесіди з ними з метою визначення їхніх психосоціальних потреб; розроблення психокорекційних методик для психосоціальної підтримки всіх учасників освітнього процесу; коригування освітніх програм і змісту навчальних дисциплін з метою підготовки вчителів до організації освітнього процесу в умовах надзвичайних ситуацій різного характеру), які будуть корисними для модернізації змісту освіти в Україні в повоєнний час.

The article analyzes the experience of organizing education in countries affected by military conflicts. The authors point to the new role of education in the conditions of emergency situations of a military nature and to the new challenges facing education in the post-war period. Based on the analysis of European documents regulating education in emergency situations, a strategic model of education organization has been determined. The study points to the challenges of teacher preparedness and the psychosocial needs of students during emergencies. Taking into account the insufficiency of scientific works on the training teachers for the organization of education in the conditions of emergency situations of a military nature, the authors outlined the prospects for further research (the study of the best experiences of Ukrainian teachers who continue the educational process during the war; observation of students and conversations with them in order to determine their psychosocial needs; development of psycho-corrective methods for psychosocial support of all participants in the educational process; adjustment of educational programs and the content of educational disciplines in order to train teachers for the organization of the educational process in the conditions of emergencies of various nature), which may be useful for the modernization of the education content in Ukraine in the post-war period.