Формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 015 Професійна освіта. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, Вінниця, 2023. У дисертації представлено результати теоретичного та експериментально перевіреного дослідження формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання. Аналіз вітчизняної та зарубіжної філософської, культурологічної, психолого-педагогічної літератури дав змогу окреслити необхідність і важливість формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання. Освітній процес тісно пов’язаний із культурою, є невід’ємним її елементом, тому підготовка культурологічно компетентного вчителя пов’язана із низкою суперечностей та передбачає вирішення низки проблем, що виникають між інтеграційними та полікультурними процесами сучасного освітнього середовища, недостатнім рівнем культурологічної підготовки студентів та впровадженням її у професійну діяльність; необхідністю впровадження та використання засобів змішаного навчання в освітньому процесі та недостатністю науково-методичного інструментарію забезпечення формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання; між домінувальними вимогами до професійної майстерності сучасного вчителя та обмеженою увагою до формування культурологічної компетентності у майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання; вимогами до розробки та впровадження викладачами фахових дисциплін змішаного навчання та їх педагогічною майстерністю. З’ясовано, що формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання є обов’язковим етапом професійного становлення майбутнього фахівця. Окреслено процес інтеграції культурологічної компетентності у професійну компетентність майбутніх учителів іноземих мов. Узагальнено теоретичні підходи до витлумачення понять «компетенція», «компетентність», «культура», «культурологічна компетентність», «змішане навчання», «інновація в освіті», «інноваційні технології» та висвітлено проблематику і сутність культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Через призму багатогранності підходів науковців щодо досліджуваного поняття сформовано авторське визначення «культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов» як наявність знань, що створюють сприятливі умови для швидкої інкультурації та соціалізації у полікультурному просторі, охоплюють національні та культурні надбання, уможливлюють орієнтування особистості у міжкультурному соціумі та демонстрацію готовності майбутнього вчителя до діалогу культур в умовах міжкультурної глобалізації. Культурологічна компетентність є фаховою необхідністю в освітньому процесі та сприяє набуттю досвіду інтегрувати культурологічні процеси у професійний простір, де майбутній учитель стає посередником між культурою та учнем. Культурологічна компетентність майбутнього учителя іноземих мов визначаємо як складний процес, що формується на базових компетентностях до яких входить загальнокультурна та культурна компетентності, що розвиваються упродовж життя. У структурі культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов було виокремлено такі компоненти: мотиваційний, емоційно-оцінний, особистісно-професійний, соціокультурний. Усі компоненти є взаємозалежними та взаємопов’язаними складовими культурологічної компетентності. Мотиваційний компонент характеризуємо як бажання удосконалення подальшої професійної діяльності через комплекс культурологічних та фахових знань, умінь та навичок, що стимулюють потребу у самореалізації. Емоційно-оцінний компонент визначаємо як створення таких психологічних умов в освітньому процесі, що сприятимуть підготовці до майбутньої професії через подолання труднощів у пізнавальній діяльності, контролювання результатів своєї діяльності та самооцінювання власного розвитку. Особистісно-професійний компонент слугує інструментом, що формує здатність майбутнього учителя до запровадження інноваційних технологій в освітній простір через процес саморозвитку та креативності у професійній діяльності. Основою соціокультурного компонента є знання вітчизняної та світової культури, звичаїв та традицій різних народів, які уможливлять вихід майбутнього учителя іноземних мов за межі рідної культури та його посередництво між власною та іншою культурами, проте без втратити своєї етнічної ідентичності. Для діагностики виявлення сформованості культурологічної компетентності виокремлено критерії, показники та рівні. За критерії формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання взято компоненти: мотиваційний, емоційно-оцінний, особистісно-професійний, соціокультурний. Відповідно до розроблених критеріїв та показників було виділено три умовних рівні сформованості культурологічної компетентності: креативний (високий), практичний (середній), теоретичний (початковий). Запропоновану градацію використано під час педагогічного експерименту. Формування культурологічної компетентності є складним неперервним процесом набуття майбутнім учителем іноземних мов соціальних та культурних навичок, що інтегруються у професійний саморозвиток. Ефективність формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання залежить від упровадження в освітній процес методологічних підходів, до який доцільно віднести діяльнісний, системний, культурологічний, компетентнісний та голістичний підходи. Усі підходи взаємопов’язані та доповнюють один одного. Для ефективного функціонування освітньої галузі та формування професійно необхідних компетентностей здобувачів вищої освіти необхідні відповідні організаційно-педагогічні умови. У процесі формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання організаційно-педагогічні умови визначаються як об’єднуючий компонент, що консолідує технології, методи та засоби навчання, методологічні підходи, зміст та форми освітнього процесу і забезпечує комфортне перебування студента в освітньому просторі ЗВО та високу результативність формування культурологічної компетентності. Організаційно-педагогічними умовами формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання визначено: забезпечення психологічного комфорту та вмотивованості учасників освітнього процесу для отримання культурологічних знань у процесі формування культурологічної компетентності; заохочення майбутніх педагогів до самоосвіти та саморозвитку у процесі удосконалення культурологічних знань з національної культури та вивчення культурних особливостей інших народів; інтегрування культурологічних знань у професійну сферу майбутніх учителів іноземних мов у процесі використання традиційних та інноваційних технологій навчання в умовах змішаного навчання. Реалії нашого часу вимагають від освітнього процесу кардинальних змін та впровадження нових підходів у навчанні. Новітні технології потребують запровадження інновацій, пов’язаних із аудиторним та дистанційним навчанням, і міксування цих двох форм. Змішане навчання є запорукою ефективності сучасної освіти. Позитивний вплив на формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов відбувається за умови використання змішаного навчання із використанням традиційних та інноваційних технологій. Впровадження інновацій в освіті – це процес, що побудований на студентоцентричному підході із застосуванням методів та технологій навчання, які мають значний вплив на удосконалення педагогічної системи і є гнучкими до модернізації в освіті, техніці та культурі. Він реалізується через призму творчого та культурологічного розвитку особистості. Базою інноваційних методів та технологій в освіті є традиційні тенденції у викладанні, що органічно поєднуються із застосуванням педагогічних та технологічних новинок для результативності в засвоєнні знань. Упровадження інновацій в освіті відбувається за допомогою інноваційних методів і технологій. Впровадження іноваційних технологій – це інтегративний процес, що за допомогою дифузії нововведень у традиційне навчання дозволяє учасникам освітнього процесу задовольнити свої професійні, соціокультурні та когнітивні запити, удосконалювати і модернізувати уміння та навички, які проєктуватимуться на подальшу професійну самоактуалізацію. Інноваційні методи навчання можна розглядати як спосіб отримання знань та необхідної для професійної досконалості інформації за допомогою освітньої діяльності, що сприятиме креативному мисленню, гнучкості до сприйняття інновацій, психологічній стійкості, позбавленню професійних, соціальних та культурних стереотипів. Позитивний результат формування культурологічної компетентності забезпечує використання змішаного навчання як такої форми організації отримання знань, за якої використовується як очне, так і електронне навчання задля досягнення найкращого результату та забезпечення потреби здобувачів освіти. Змішане навчання (англ. blended learning) – визначаємо як форму організації отримання знань, за якої використовується як очне, так і електронне навчання задля досягнення найкращого результату та забезпечення потреби здобувачів освіти, це гармонійне поєднання підходів до організації освітнього процесу, яке розширює можливості та компенсує недоліки окремих систем навчання. Найбільш розповсюдженою технологією змішаного навчання вважають технологію «перевернутого навчання», яка поділяється на типи: типовий перевернутий клас; орієнтований на дискусію перевернутий клас; сфокусований на демонстрації перевернутий клас; псевдоперевернутий клас; груповий перевернутий клас; віртуальний перевернутий клас; «перевернутий» викладач. Для реалізації організаційно-педагогічних умов у процесі формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання використовувалися традиційні методи (лекції, семінари, практичні заняття, колоквіуми); інноваційні технології (рольові та психологічні ігри, вивчення конкретних ситуацій, заняття з елементами тренінгу, метод «Six Thinking Hats», метод «Fishbone») та засоби навчання (мультимедійні презентації, аудіо/відеоконтент; онлайн-бібліотеки; онлайн-опитування; віртуальні дошки; сервіси Google; Meet; Zoom). Структурно-функціональна модель формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання складається із трьох блоків: теоретично-цільового, дидактично-методологічного та результативного – з такими структурними компонентами: мета; методологічні підходи; змішане навчання, яке включає в себе аудиторні та дистанційні заняття, самостійну роботу; традиційні методи навчання; інноваційні технології; засоби навчання; структурні компоненти культурологічної компетентності, що є критеріями; рівні культурологічної компетентності (креативний, теоретичний, практичний), від яких залежить позитивна динаміка формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Організаційно-педагогічні умови слугують об’єднувальним компонентом моделі. Ефективність запропонованої структурно-функціональної моделі формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання перевірена методом математичної статистики (критерій згоди Колмогорова-Смірнова) із достовірністю результатів 95%. Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що уперше: - теоретично визначено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання (забезпечення психологічного комфорту та вмотивованості учасників освітнього процесу для отримання культурологічних знань у процесі формування культурологічної компетентності; заохочення майбутніх педагогів до самоосвіти та саморозвитку у процесі удосконалення культурологічних знань з національної культури та вивчення культурних особливостей інших народів; інтегрування культурологічних знань у професійну сферу майбутніх вчителів іноземних мов у процесі використання традиційних та інноваційних технологій навчання в умовах змішаного навчання); - виокремлено компоненти культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання (мотиваційний, емоційно-оцінний, особистісно-професійний, соціокультурний); - розроблено критерії діагностики сформованості культурологічної компетентності (критерії (мотиваційний, емоційно-оцінний, особистісно-професійний, соціокультурний), показники та рівні (креативний, теоретичний, практичний) сформованості культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання; - спроєктовано та реалізовано структурно-функціональну модель формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов в умовах змішаного навчання; - удосконалено методику реалізації організаційно-педагогічних умов та зміст змішаного навчання у процесі вивчення фахових дисциплін через призму культурологічних знань; забезпечення мотивування студентів до вивчення вітчизняної та світової культури; реалізацію підходів до поглибленого вивчення культурологічних основ майбутніми вчителями та здатності інтегрування цих знань у професійну діяльність; забезпечення умов для розвитку інкультурації у процесі змішаного навчання із комплексним використання традиційних та інноваційних методів і технологій навчання; - уточнено сутність понять «культурологічна компетентність майбутніх учителів іноземних мов», «змішане навчання», «інновація в освіті», «інноваційні технології»; - подальшого розвитку набули заняття в умовах змішаного навчання із застосуванням інноваційних методів і технологій у процесі формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у тому, що впроваджено у практику методику реалізації організаційно-педагогічних умов формування культурологічної компетентності в умовах змішаного навчання із використанням традиційних та інноваційних методів і технологій навчання, занять з елементами тренінгу, ігрових технологій, методів «Six Thinking Hats» та «Fishbone»; розроблено науково-педагогічний інструментарій, що презентовано у наукових міжнародних виданнях Web of Science з метою підвищення ефективності формування культурологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Матеріали дисертації можуть використовуватися у процесі професійної підготовки майбутніх учителів у закладах вищої педагогічної освіти з метою удосконалення культурологічних основ під час проведення занять в умовах змішаного навчання.

Dissertation on the receipt of the scientific degree of Doctor of Philosophy (PhD) in specialty 015 Professional education. – Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynskyi, The Ministry of Education and Science of Ukraine, Vinnytsia, 2023. The dissertation presents the results of a theoretical and experimentally verified study of the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages in the conditions of blended education. The analysis of domestic and foreign philosophical, cultural, psychological and pedagogical literature made it possible to outline the necessity and importance of the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages in the conditions of blended education. The educational process is closely related to culture, is an integral element of it, therefore the training process of a culturally competent teacher is associated with a number of contradictions and involves solving a number of problems that arise between the integration and multicultural processes of the modern educational environment, the insufficient level of cultural training of students and implementing it in professional activity; the necessity to implement and use the means of blended learning in the educational process and the insufficiency of scientific and methodological tools to ensure the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages in the conditions of blended learning; between the dominant requirements for the professional skill of the modern teacher and limited attention to the formation of cultural competence among future teachers of foreign languages in the conditions of mixed education; requirements for the development and implementation by teachers of professional disciplines of blended learning and their pedagogical skills. It was found that the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages in the the conditions of blended education is a obligatory stage of the professional development of a future specialist. The process of integrating cultural competence into the professional competence of future teachers of foreign languages is outlined. Theoretical approaches to the interpretation of the concepts of "competency", "competence", "culture", "cultural competence", "blended education", "innovation in education", "innovative technologies" are summarized and the issues and essence of cultural competence of future teachers of foreign languages are highlighted. Through the prism of the multifaceted approaches of scientists to the researched concept, the author's definition of "cultural competence of future teachers of foreign languages" was formed, as the presence of knowledge that creates favorable conditions for rapid inculturation and socialization in a multicultural space, covers national and cultural assets, enables orientation of the individual in an intercultural society and demonstration of the readiness of the future teacher for the dialogue of cultures in the conditions of intercultural globalization. Cultural competence is a professional necessity in the educational process and contributes to the acquisition of experience in integrating cultural processes into the professional space, where the future teacher becomes a mediator between culture and the student. We define the cultural competence of a future teacher of foreign languages as a complex process that is formed on the basis of basic competences, which include general cultural and cultural competences that develop throughout life. In the structure of cultural competence of future teachers of foreign languages, the following components were distinguished: motivational, emotional-evaluative, personal-professional, socio-cultural. All components are interdependent and interrelated components of cultural competence. We characterize the motivational component as the desire to improve further professional activity through a complex of cultural and professional knowledge, abilities and skills that stimulate the necessity for self-realization. The emotional-evaluative component is defined as the creation of such psychological conditions in the educational process that will contribute to the preparation for the future profession by overcoming difficulties in cognitive activities, monitoring the results of one's activities and self-evaluation of one's own development. The personal-professional component serves as a tool that forms the future teacher's ability to introduce innovative technologies into the educational space through the process of self-development and creativity in professional activity. The basis of the socio-cultural component is the knowledge of national and world culture, customs and traditions of various nations, which will enable the future teacher of foreign languages to go beyond the borders of his native culture and mediate between his own and other cultures, but without losing his ethnic identity. Criteria, indicators and levels have been identified for the diagnosis of cultural competence development. The criteria for the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages in the conditions of blended education are taken as motivational, emotional-evaluative, personal-professional, socio-cultural. According to the developed criteria and indicators, three conditional levels of the formation of cultural competence were distinguished: creative (high), practical (average), theoretical (initial). The proposed gradation was used during the pedagogical experiment. The formation of cultural competence is a complex continuous process of acquisition by the future teacher of foreign languages of social and cultural skills that are integrated into professional self-development. The effectiveness of the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages in the conditions of mixed education depends on the introduction of methodological approaches into the educational process, which should include activity, system, cultural, competence and holistic approaches. All approaches are interrelated and complement each other. Appropriate organizational and pedagogical conditions are necessary for the effective functioning of the educational sector and the formation of professionally necessary competencies of higher education students. In the process of forming the cultural competence of future teachers of foreign languages in conditions of mixed learning, organizational and pedagogical conditions are defined as a unifying component that consolidates technologies, methods and means of learning, methodological approaches, content and forms of the educational process and ensures a comfortable stay of the student in the educational space of higher education institutions and high effectiveness of the formation of cultural competence. Organizational and pedagogical conditions for the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages in the conditions of blended education are defined as: ensuring psychological comfort and motivation of participants in the educational process to obtain cultural knowledge in the process of forming cultural competence; stimulating future teachers to self-education and self-development in the process of improving cultural knowledge of national culture and studying the cultural characteristics of other nations; integration of cultural knowledge into the professional sphere of future teachers of foreign languages while the exploration of traditional and innovative learning technologies in conditions of mixed learning. The realities of our time demand radical changes from the educational process and the introduction of new approaches to learning. The latest technologies require the introduction of innovations related to classroom and distance learning, and the mixing of these two forms. Blended education is the key to the effectiveness of modern education. A positive influence on the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages occurs under the condition of using blended education with the applying of traditional and innovative technologies. The introduction of innovations in education is a process built on a student-centered approach with the use of teaching methods and technologies that have a significant impact on the improvement of the pedagogical system and are flexible to modernization in education, technology and culture. It is implemented through the prism of creative and cultural development of the individual. The basis of innovative methods and technologies in education are traditional trends in teaching, which are organically combined with the use of pedagogical and technological innovations for effective knowledge acquisition. The introduction of innovations in education takes place with the help of innovative methods and technologies. The implementation of innovative technologies is an integrative process that, with the help of the diffusion of innovations into traditional education, allows the participants of the educational process to satisfy their professional, socio-cultural and cognitive demands, improve and modernize skills and abilities that will be projected for further professional self-actualization. Innovative teaching methods can be considered as a way of obtaining knowledge and information necessary for professional excellence with the help of educational activities, which will contribute to creative thinking, flexibility to perceive innovations, psychological stability, getting rid of professional, social and cultural stereotypes. The positive result of the formation of cultural competence ensures the use of blended learning as a form of organization of knowledge acquisition, which uses both face-to-face and electronic learning to achieve the best result and meet the needs of students. Blended learning – we define it as a form of organization of knowledge acquisition, in which both face-to-face and electronic learning are used to achieve the best result and meet the needs of education seekers, this is a harmonious combination of approaches to the organization of the educational process, which expands opportunities and compensates shortcomings of individual education systems. The most widespread technology of mixed learning is the technology of "inverted learning", which is divided into types: a typical inverted class; discussion-oriented flipped classroom; demonstration-focused flipped classroom; pseudo-inverted class; group flipped class; virtual flipped classroom; "inverted" teacher. Traditional methods (lectures, seminars, practical classes, colloquiums) were used to implement organizational and pedagogical conditions in the process of forming the cultural competence of future teachers of foreign languages in conditions of mixed education; innovative technologies (role-playing and psychological games, studying specific situations, classes with training elements, the "Six Thinking Hats" method, the "Fishbone" method) and learning tools (multimedia presentations, audio/video content; online libraries; online surveys; virtual boards ; Google Meet services; Zoom). The structural-functional model of the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages in conditions of mixed education consists of three blocks: theoretical-targeted, didactic-methodological and effective - with the following structural components: goal; methodological approaches; mixed learning, which includes classroom and remote classes, independent work; traditional teaching methods; innovative technologies; teaching aids; structural components of cultural competence, which are criteria; levels of cultural competence (creative, theoretical, practical), on which the positive dynamics of the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages depends. Organizational and pedagogical conditions serve as a unifying component of the model. The effectiveness of the proposed structural-functional model of the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages in the the conditions of blended education was verified by the method of mathematical statistics (Kolmogorov-Smirnov agreement criterion) with a reliability of 95% of the results. The scientific novelty and theoretical significance of the obtained results are the folloving for the first time: - the organizational and pedagogical conditions for the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages in the conditions of blended learning are theoretically defined, substantiated and experimentally verified (ensuring psychological comfort and motivation of participants in the educational process to obtain cultural knowledge in the process of forming cultural competence; stimulating future teachers to self-education and self-development in the process of improving cultural knowledge of national culture and the study of cultural features of other peoples; integration of cultural knowledge into the professional sphere of future teachers of foreign languages in the process of using traditional and innovative learning technologies in conditions of mixed learning); - the components of cultural competence of future teachers of foreign languages in conditions of mixed learning (motivational, emotional-evaluative, personal-professional, socio-cultural) are singled out; - developed diagnostic criteria for the formation of cultural competence (criteria (motivational, emotional-evaluative, personal-professional, sociocultural), indicators and levels (creative, theoretical, practical) of the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages in the conditions of blended education); - a structural and functional model of the formation of cultural competence of future foreign language teachers in the conditions of blended education was designed and implemented; • the method of implementing organizational and pedagogical conditions and the content of blended education in the process of studying professional disciplines through the prism of cultural knowledge have been improved; ensuring motivation of students to study national and world culture; implementation of approaches to the in-depth study of cultural foundations by future teachers and the ability to integrate this knowledge into professional activity; providing conditions for the development of inculturation in the process of mixed learning with the integrated use of traditional and innovative methods and technologies of learning; • the essence of the concepts "cultural competence of future teachers of foreign languages", "blended learning", "innovation in education", "innovative technologies" has been clarified; • the means of mixed learning with the use of innovative methods and technologies in the process of forming the cultural competence of future teachers of foreign languages acquired further development. The practical significance of the obtained research results is that the method of implementing the organizational and pedagogical conditions for the formation of cultural competence in the conditions of blended learning with the use of traditional and innovative methods and technologies of learning, classes with elements of training, game technologies, methods of "Six Thinking Hats" and "Fishbone" has been put into practice; a scientific-pedagogical toolkit was developed, which was presented in scientific international editions of Web of Science with the aim of increasing the effectiveness of the formation of cultural competence of future teachers of foreign languages. The materials of the dissertation can be used in the process of professional training of future teachers in institutions of higher pedagogical education in order to improve cultural foundations during classes in the conditions of blended education.