Креативна педагогіка в контексті фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва

Abstract

Стаття присвячена проблемі фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Наголошується на значенні креативної педагогіки в системі наук про людину та освітню теорію й практику як визначну галузь та її провідних тенденціях. Виокремлюється її об’єкт, предмет, принципи, способи організації, ознаки, специфічний педагогічний супровід. Визначаються чинники для досягнення справжньої креативності. Мета статті – дослідити сучасні тенденції розвитку музичної освіти (креативну педагогіку) в процесі фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Результати наукового пошуку показали, що сучасні тенденції в музичній освіті уможливлюють розвиток креативного начала в навчанні і вихованні. Найбільш ефективний розвиток креативності у дітей та молоді забезпечується завдяки безперервній системі освіти та комплексному педагогічному впливу. Водночас він можливий за певних педагогічних умов: цілеспрямовано складене навчальне середовище; наявність зразка креативної поведінки особистості вчителя як персоніфікатора творчих можливостей учнів; співтворчість учителя і дітей; підтримка творчої атмосфери у складанні ситуації успіху тощо. Креативна педагогіка є запорукою оновлення музичної освіти, яка сприятиме розвитку нової ґенерації. Наукова новизна полягає у спробі виокремлення та систематизації провідних сучасних тенденцій музичної освіти у руслі креативної педагогіки. Автори зосереджуються на деяких підходах музичної педагогіки: орф-підхід, монтессорі-підхід, сузукі-підхід, евритмія, метод BAPNE та Body Percussion, «Столбіца», релятивна система, впровадження яких позитивно впливає на фахову підготовку майбутніх учителів музичного мистецтва. Підкреслюється, що на разі ідеї креативної педагогіки у сфері музичної освіти активно впроваджуються сучасними просвітителями у вигляді не тільки педагогічної діяльності, а й науково-методичної роботи. Доведено, що креативна педагогіка є запорукою оновлення музичної освіти, яка сприятиме розвитку нової ґенерації.

The purpose of the article is to investigate current trends in the development of music education, in particular creative pedagogy. The research methodology is based on an interdisciplinary approach, which involves the use of not only General scientific methods of analysis, synthesis and generalization, but also the method of comparative analysis, which is used in understanding the problems associated with the study of the influence of creative pedagogy on the development of music pedagogy. The results of scientific research have shown that modern trends in music education make it possible to develop a creative beginning in teaching and upbringing. The most effective development of creativity in children and youth is provided through a continuous system of education and comprehensive pedagogical influence. Creative pedagogy is the key to updating music education, which will contribute to the development of a new generation. The scientific novelty consists in an attempt to identify and systematize the leading modern trends in music education in the context of creative pedagogy. In particular, ORF-pedagogy, education on the basis of rhythmic movements, the BAPNE method, a relational system and “stolbitsa”. The creative current of modernity of course includes education based on the classical heritage of famous teachers: M. Montessori, S. Suzuki, etc. We believe that these studies do not fully represent the full range of approaches to understanding the problem of creative pedagogy from the perspective of music education. Of course, this problem is not completely solved and requires further research. In particular, on the art-therapy impact of music with the help of modern approaches in the work of inclusive education. The practical significance of the work is that the actual material and the results obtained regarding the current trends in music education, which constitute the essence of creative pedagogy, will contribute to the expansion of the area of pedagogical thought, the study of the value-semantic component of scientific discourse.