Юсов, С.Шеретюк, В.Карпухіна, Т.2025-01-092024Юсов С., Шеретюк В., Карпухіна Т. Аварія на Ленінградській АЕС (1975) у контексті передумов Чорнобиля // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія : збірник наукових праць / ред. кол.: О. А. Мельничук (гол. ред.), Ю. Зінько (заступ. гол. ред.), А. Войнаровський (відповід. секретар) та ін.; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Вінниця : ВДПУ, 2024. Вип. 50. С. 136-148. DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-50-136-148УДК 94(477): 621.039«19»https://library.vspu.net/handle/123456789/13983Всесвітня історія. Ленінградська АЕС. Ядерна аварія1975 р.Мета дослідження є реконструкція й аналіз комплексу питань, що пов’язані з аварією на ЛАЕС у контексті з’ясування передумов чорнобильської катастрофи. В нашому дослідженні розглядаються питання, що пов’язані з аварією на 1-му енергоблоці Ленінградській АЕС (ЛАЕС) 1975 р. Це найбільша аварія в «дочорнобильський» період, провісник Чорнобиля. У вітчизняній історичній науковій літературі ця тема залишається поза увагою. В статті співавторів на основі опублікованих джерел, здебільшого мемуарного характеру, робиться спроба висвітлити низку аспектів, що стосуються аварії на ЛАЕС. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історикотипологічного, історико-порівняльного) методів з принципами історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна роботи полягає в тому, що розробка аспектів, які пов’язані з проблематикою історії атомної енергетики СРСР у вітчизняній історичний науці майже не досліджуються. У цьому зв’язку, зокрема, важливим є вивчення передісторії та передумов Чорнобильської катастрофи. Висновки. Встановлено, що проєкт реактора РВПК-1000 та інших технологічних систем енергоблока були значно далекі від досконалості. Показано, що процес покращення реакторної установки відбувався під час монтажу й експлуатації, в тому числі за допомогою різних експериментів. Наявні джерела до певної міри дають можливість реконструювати причини, передумови, характер та обставини цієї аварії. Насамперед з’ясовано, що аварія виявила серйозні недоліки реактора РВПК-1000. У статті виокремлено соціально-економічні та людські чинники аварії. Зокрема показано, що на радянських АЕС домінувала політика пріоритету плану з вироблення електроенергії над вимогами нормативних документів щодо безпечної роботи реактора. Подібне явище відбувалося й на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). На основі джерел вдалося з’ясувати ключову роль у створенні аварії певної особи, а саме старшого інженера управління реактором Михайла Карраска. В нашому дослідженні також приділена увага висвітленню роботи спеціальної комісії з розслідування аварії. В цій площині, зокрема, було важливим зрозуміти, чи інформація про характер аварії й рекомендації комісії стосовно вдосконалення роботи реактора РВПК-1000 дійшли до відома персоналу інших атомних станцій, передусім ЧАЕС.The purpose of the study is to reconstruct and analyze a set of issues related to the accident at the Leningrad NPP in the context of clarifying the prerequisites of the Chernobyl disaster. Our study examines issues related to the accident at Unit 1 of the Leningrad NPP (LNPP) in 1975. This is the largest accident in the «pre-Chernobyl» period, a precursor to Chernobyl. This topic remains ignored in domestic historical scientific literature. The article by the co-authors, based on published sources, mostly memoirs, attempts to highlight a number of aspects related to the accident at the Leningrad NPP. The research methodology is based on a combination of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical-genetic, historical-typological, historical-comparative) methods with the principles of historicism, systematicity, scientificity and verification. The scientific novelty of the work lies in the fact that the development of aspects related to the problems of the history of nuclear energy in the USSR is almost not studied in domestic historical science. In this regard, in particular, the study of the prehistory and prerequisites of the Chernobyl disaster is important. Conclusions. It was established that the design of the RBMK-1000 reactor and other technological systems of the power unit were far from perfect. It has been established that the design of the RBMK-1000 reactor and other technological systems of the power unit were far from perfect. It is shown that the process of improving the reactor installation took place during installation and operation, including through various experiments. The available sources to a certain extent make it possible to reconstruct the causes, prerequisites, nature and circumstances of this accident. First of all, it is found that the accident revealed serious shortcomings of the RBMK-1000 reactor. The article highlights the socio-economic and human factors of the accident. In particular, it is shown that at Soviet nuclear power plants the policy of prioritizing the plan for generating electricity over the requirements of regulatory documents for the safe operation of the reactor dominated. A similar phenomenon occurred at the Chernobyl Nuclear Power Plant (ChNPP). Based on the sources, it was possible to clarify the key role in creating the accident of a certain person, namely the senior reactor control engineer Mikhail Karrask. Our study also pays attention to covering the work of the special commission to investigate the accident. In this regard, it was particularly important to understand whether information about the nature of the accident and the commission's recommendations on improving the operation of the RBMK-1000 reactor reached the attention of the personnel of other nuclear power plants, primarily the Chernobyl NPP.ядерна аваріяпередумови ЧорнобиляЛенінградська АЕСреактор РВПК-1000nuclear accidentChernobyl prerequisitesLeningrad NPPRBMK-1000Статтяhttps://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-50-136-148