Нижнікова, Світлана2023-10-042023-10-042023Нижнікова С. Сфери уразливості українок в умовах вимушеної міграції в Німеччину / Світлана Нижнікова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія : збірник наукових праць / ред. кол.: О. А. Мельничук (гол. ред.), Ю. Зінько (заступ. гол. ред.), А. Войнаровський (відповід. секретар) та ін.; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця : ВДПУ, 2023. – Вип. 45. – С. 88-97. – DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-45-88-97УДК 314.15(=161.2-055.2):316.47(430)DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-45-88-97https://library.vspu.net/items/b56caa0f-acc4-4d28-9cfe-32c2075d2ce4Історія. Історія України. Російсько-українська війна. Вимушена міграція. НімеччинаПісля початку повномасштабного нападу РФ на Україну мільйоні українців евакуювалися до різних держав Європи з метою врятуватися від воєнних дій на теренах нашої країни. Відповідно до звіту ООН близько 87% українських біженців — це саме жінки й діти, тому метою статті є визначення саме жіночих сфер уразливості в умовах вимушеної міграції до Німеччини. Методологічною основою стали записані 75 інтерв’ю з українськими біженками у Німеччині у межах проєкту «Про що неможливо говорити? Життєві історії та перспективи українських військових біженок у Німеччині», а також методи спостереження, самоаналізу, рефлексії та власний практичний досвід спілкування з українками в Німеччині. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше в історіографії ставиться питання дослідження досвіду вимушених українських мігрантів з гендерної точки зору. Висновками дослідження є виділення низки проблематичніших сфер для українських жінок, які вимушено опинилися у Німеччині. Перша проблема, з якою вони зустрілися, це нестача державних ресурсів для контролю процесу розподілу житла, що призвело до росту індивідуальних ініціатив з метою надання допомоги українським біженкам, що однак провокувало можливість сексуального насилля та професійної експлуатації. Проте великою перевагою для українських біженців у Німеччині стала фінансова допомога, що зменшила ризики цих явищ у майбутньому. Як показало дослідження інтеграція у німецьке суспільство є найскладнішою для самотніх жінок з дітьми дошкільного віку через відсутність звичної мережі підтримки та догляду за дитиною. Проте поступово відбувалося вибудовування нових соціальних зв’язків, які полегшували процес адаптації до нового життя. Значним випробуванням для багатьох біженок виявилося розділення сімей, що безумовно впливало на їх психоемоційний стан. Крім того, однією з проблем вимушено переміщених українок є саме наявність психологічних травм, спричинених початком війни та процесом евакуації. Практичне значення досягнутих результатів полягає у можливості розробки рекомендацій шляхів інтеграції українських біженок у німецьке суспільство з урахуванням виділених нами сфер уразливості.After the start of Russia's full-scale attack on Ukraine, millions of Ukrainians evacuated to different European countries to escape the hostilities in our country. According to a UN report, about 87% of Ukrainian refugees are women and children, so the purpose of the article is to identify women's areas of vulnerability in the context of forced migration to Germany. The methodology of the research is based on 75 interviews with Ukrainian refugees in Germany as part of the project “What is impossible to talk about? Life Stories and Perspectives of Ukrainian Women War Refugees in Germany”, as well as methods of observation, self-analysis, reflection, and my own practical experience of communicating with Ukrainian women in Germany. The scientific novelty of the work consists of the fact that for the first time in historiography the issue of studying the experience of forced Ukrainian migrants from a gender perspective is raised. Conclusions. The main results of the study identify a few problematic areas for Ukrainian women who were forced to move to Germany. The first problem they faced was the lack of state resources to control the process of housing assignment, which led to the growth of individual initiatives to help Ukrainian refugees, but also provoked the possibility of sexual violence and professional exploitation. However, financial support has become a great benefit for Ukrainian refugees in Germany, reducing the risks of these phenomena in the future. Integration into German society is most difficult for single women with preschool children due to the lack of a familiar support network and childcare. However, they gradually built new social networks that facilitated the process of adapting to a new life. The separation of families was a significant challenge for many refugees, which affected their psycho-emotional well- being. In addition, one of the problems of forcibly displaced Ukrainian women is the presence of psychological trauma caused by the outbreak of war and the evacuation process. The practical value of the results obtained is the possibility of developing recommendations for ways to integrate Ukrainian refugees into German society, considering the spheres of vulnerability we have identified.вимушена міграціяНімеччинаросійсько-українська війнасфери уразливостітравмаукраїнські біженкиareas of vulnerabilityforced migrationGermanyRussian-Ukrainian wartraumaUkrainian refugeesArticle