Романюк, Н.Romaniuk, N. Y.2020-11-092020-11-092020Романюк Н. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів України (1970–1990) / Неля Романюк // Наукові записки. Серія: Історія : збірник наукових праць / гол. ред. О. А. Мельничук; Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського. – Вінниця : «ТВОРИ», 2020. – Вип. 33 – С. 66-73 – DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2020-33-66-73УДК 94(477)338.43:09DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2020-33-66-73https://library.vspu.net/items/afdeacbb-4b82-4600-a087-468a0e42f8c3Історія України. Сільське господарство. Екологія. Забруднення довкілля. 1970–1990 рр.Мета статті. На основі економічних, сільськогосподарських, історичних досліджень та архівних матеріалів проаналізувати негативні процеси з використання земельних ресурсів у сільському господарстві України в 1970–1990 рр. Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів з принципами історизму, об’єктивності, системності та міждициплінарності. Наукова новизна. В історичній літературі доповнено характеристику розвитку агропромислового комплексу, зокрема, використання земельних ресурсів України у 1970–1990 рр. Проаналізовано еколого-економічну складову. Висновки. У досліджуваний період у сільському господарстві України переважала інтенсивна система землеробства, яка базувалася на отриманні високих врожаїв сільськогосподарських культур за рахунок використання підвищених доз мінеральних добрив, застосування засобів хімічного захисту рослин без урахування екологічних загроз – забруднення довкілля. Ігнорувалися біологічні, екологічні та економічні закони розвитку галузі. Сільське господарство, з одного боку, потерпало від надмірного, інтенсивного, екологічно необґрунтованого використання земель, а з іншого – теж спричиняло погіршення стану довкілля. Межу екологічної деградації ґрунту у сільськогосподарському виробництві досягнуто у 1970-і роки, а за 1986–1989 рр. її перевищено удвічі. Наслідками неправильного застосування хімізації стало забруднення грунтів, сільськогосподарської продукції та довкілля, що було небезпечним для здоров’я людей; зменшення органічних речовин у грунті, погіршення його фізичних властивостей, що знижувало родючість земель. Зростання темпів хімізації землеробства не призвели до бажаного збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та покращення її якості.Цель статьи. На основе экономических, сельскохозяйственных, исторических исследований и архивных материалов проанализировать негативные процессы по использованию земельных ресурсов в сельском хозяйстве Украины в 1970–1990 гг. Методология исследования базируется на сочетании общенаучных и специально-исторических методов с принципами историзма, объективности, системности и междисциплинарности. Научная новизна. В исторической литературе дополнена характеристика развития агропромышленного комплекса, в частности, использование земельных ресурсов Украины в 1970–1990 гг. Проанализирована эколого-экономическая составляющая. Выводы. В 1970–1990 гг. в сельском хозяйстве Украины преобладала интенсивная система земледелия, которая базировалась на получении высоких урожаев сельскохозяйственных культур за счет использования повышенных доз минеральных удобрений, применения средств химической защиты растений без учета экологических угроз – загрязнения окружающей среды. Игнорировались биологические, экологические и экономические законы развития отрасли. В исследуемый период сельское хозяйство, с одной стороны, страдало от чрезмерного, интенсивного, экологически необоснованного использования земель, а с другой стороны, тоже вызывало ухудшение состояния окружающей среды. Грань экологической деградации почвы в сельскохозяйственном производстве было достигнуто в 1970-е годы, а за 1986–1989 гг. – превышено вдвое. Последствиями неправильного применения химизации стало загрязнение почвы, сельскохозяйственной продукции и окружающей среды, что было опасным для здоровья людей; уменьшение органических веществ в почве, ухудшение ее физических свойств, что снижало плодородие. Рост темпов химизации земледелия не привел к желаемому увеличению производства сельскохозяйственной продукции и улучшения ее качества.Цель статьи. На основе экономических, сельскохозяйственных, исторических исследований и архивных материалов проанализировать негативные процессы по использованию земельных ресурсов в сельском хозяйстве Украины в 1970–1990 гг. Методология исследования базируется на сочетании общенаучных и специально-исторических методов с принципами историзма, объективности, системности и междисциплинарности. Научная новизна. В исторической литературе дополнена характеристика развития агропромышленного комплекса, в частности, использование земельных ресурсов Украины в 1970–1990 гг. Проанализирована эколого-экономическая составляющая. Выводы. В 1970–1990 гг. в сельском хозяйстве Украины преобладала интенсивная система земледелия, которая базировалась на получении высоких урожаев сельскохозяйственных культур за счет использования повышенных доз минеральных удобрений, применения средств химической защиты растений без учета экологических угроз – загрязнения окружающей среды. Игнорировались биологические, экологические и экономические законы развития отрасли. В исследуемый период сельское хозяйство, с одной стороны, страдало от чрезмерного, интенсивного, экологически необоснованного использования земель, а с другой стороны, тоже вызывало ухудшение состояния окружающей среды. Грань экологической деградации почвы в сельскохозяйственном производстве было достигнуто в 1970-е годы, а за 1986–1989 гг. – превышено вдвое. Последствиями неправильного применения химизации стало загрязнение почвы, сельскохозяйственной продукции и окружающей среды, что было опасным для здоровья людей; уменьшение органических веществ в почве, ухудшение ее физических свойств, что снижало плодородие. Рост темпов химизации земледелия не привел к желаемому увеличению производства сельскохозяйственной продукции и улучшения ее качества.Purpose of the article. The purpose of the article is to analyze negative processes occurring in land resources utilization in agriculture of Ukraine during 1970–1990 based on economic, agricultural historical studies and archive materials. Research methodology is based on the combination of general scientific and special historical methods with the principles of historicism, objectivity, consistency and interdisciplinarity. Scientific vovelty. The historical literature is supplemented with the characteristics of the development of the agro-industrial complex, in particular, the land resources utilization in Ukraine during 1970–1990. The environmental and economic component is analyzed. Conclusions. In 1970–1990, an intensive system of farming dominated in the agriculture of Ukraine. It was based on obtaining high yields of crops through the use of high doses of mineral fertilizers, the application of chemical crop protection products without regard to environmental threats, i.e. environmental pollution. Biological, environmental and economic laws of industry development were ignored. During the period under study, agriculture, on the one hand, suffered from excessive, intensive, environmentally unsound land utilization; on the other hand, also the deterioration of the environment was caused. The limit of environmental soil degradation in agricultural production was reached in the 1970s, and in 1986–1989 it was doubled. Improper application of chemicals has resulted in contamination of soil, agricultural products and the environment, which was hazardous to human health; reduction of organic matter in the soil, deterioration of its physical properties, which reduced soil fertility. The increase in the rate of use of chemicals in agriculture did not lead to the desired increase in agricultural production and improvement of its quality.земельні ресурсиеколого-економічні проблемисільське господарствозабруднення довкілляУкраїназемельные ресурсыэколого-экономические проблемысельское хозяйствозагрязнение окружающей средыУкраинаland resourcesenvironmental and economic problemsagricultureenvironmental pollutionUkraineArticle