Ордатій, Наталія Миколаївна2023-02-222023-02-222023Ордатій Н. М. Особливості впливу екологічної свідомості на психосоматичні дисфункції студентів закладів вищої освіти : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 Психологія / Наталія Миколаївна Ордатій; Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2023. – 271 с. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукописуУДК 159.91:613.1]:378.011.3-057.87(043.5)https://library.vspu.net/items/a6325191-7721-449f-855d-fa06f54a1ea0Психологія. Психосоматичні дисфункції. Студенти ЗВОДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 Психологія. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2023. Дисертацію присвячено виявленню і аналізу екологічних чинників психосоматичних дисфункцій у студентів ЗВО, в контексті чого здійснено теоретико-емпіричне дослідження впливу цих чинників на особистість. Теоретико-методологічною основою кваліфікаційної роботи стали концепції екологічних тенденцій у генезі психодіагностики та корекції психосоматичних дисфункцій організму людини науковців І. Візнюк, О. Кокуна, О. Лящ, О. Паламарчук, М. Томчука, І. Чухрій. У процесі емпіричного дослідження використано такий методичний інструментарій: авторську анкету для психодіагностики екологічної свідомості у здобувачів освіти; вербальну асоціативну методику «ЕЗОП» С. Дерябо, В. Ясвіна для визначення ставлення студентів до екологічних проблем; методику «Альтернатива» для діагностики домінантного типу мотивації взаємодії з природними об'єктами, зокрема когнітивного, естетичного, прагматичного та практичного компонентів; методику діагностики переваги у ставленні до природи «Домінанта» А. Лазурского, С. Франка; семантичний диференціал (стандартний 25-шкальний варіант аналізу розуміння тексту О. Журавльова та 9-шкальний особистісний диференціал О. Шмельова); опитувальник «Самопочуття. Активність. Настрій (САН)» для оцінки самопочуття, активності та настрою респондентів; Міннесо́тський багатопро́фільний особистісній опи́тувальник і (ММРІ-2); методику визначення типу акцентуації рис характеру та темпераменту К. Леонгарда і Г. Шмішека; Колі́рний тест М. Лю́шера (Тест вибору кольорів М. Люшера); Гіссенський опитувальник соматичних скарг; методику визначення стресостійкості та соціальної адаптації Т. Холмса і Р. Раге. Проведено повне медико-психоневрологічного обстеження респондентів у формі амбулаторно-поліклінічної допомоги та лабораторної діагностики Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (ВМКЦ ЦР). Авторський опитувальник застосовано для вимірювання схильності до психосоматичних дисфункцій організму людини внаслідок екологічного дисбалансу взаємодії з природним середовищем, за його допомогою виявлено соматичні скарги за гіпертонічним типом нездужання (ГХ), порушеннями шкірного покриву (ПШП) та шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Порушення функціонування інших систем організму людини були предметом нашого дослідження. Значна кількість балів, визначена за результатами опитування, вказує на ознаки психосоматичної дисфункції і схильність респондентів до низької стресостійкості щодо ековпливів. За методиками «Альтернатива», «ЕЗОП» та «Домінанта» визначено суб'єктивне ставлення здобувачів вищої освіти до навколишнього середовища й низьку природоцентричність в умовах ЗВО, внаслідок чого в суб'єктивному ставленні респондентів до природи домінує емоційний компонент над когнітивним та практичним. Кореляційний аналіз показав істотно позитивну кореляцію екологічної вмотивованості здобувачів вищої освіти з параметрами «установка когнітивна» (0,43), «установка естетична» (0,47) та негативну кореляцію з параметрами «установка етична» (- 0,65) та «установка прагматична» (-0,74), що засвідчує перевагу зовнішніх мотивів над потребою у знаннях про природу. Переважно епізодично респонденти виявляють естетичне та дбайливе ставлення до природи, про що свідчить низький рівень розвитку ціннісно-мотиваційного компонента екологічної свідомості. У результаті дослідження встановлено, що рівень екологічної свідомості здобувачів вищої освіти характеризується середніми та низькими показниками ступеня екологічної вмотивованості. За методикою семантичного диференціала визначено емоційну реакцію респондентів на змістово-смислову й семантичну складові мовленнєвої діяльності. Установлено, що фактор оцінки має максимальну кількість балів (9,4), а фактори активності та сили середні показники (5,3 та 5,7), що свідчить про високий рівень сформованості загальнолюдських якостей щодо збереження природи, однак потенціал реалізації цих якостей (шкали Ес та Еа) в поведінці здобувачів освіти є незначним і проблематичним у сучасних умовах функціонування закладу вищої освіти. За допомогою методики «Самопочуття. Активність. Настрій (САН)» виокремлено ті переживання самопочуття, активності та настрою, які знаходяться на межі середнього та низького рівнів (2,4≥4,4 та 2,5≥4,3) у повсякденній діяльності здобувачів освіти. Їм відповідають переважно середній та високий рівні екологічної свідомості, що актуалізує значення навколишнього середовища для людини. Виявлені особливості уможливлюють припущення: зростання рівня екологічної вмотивованості (набуття знань і вмінь у взаємодії з оточенням, емпатія, управління власними емоціями, розпізнавання емоцій інших людей тощо) позитивно впливатиме на показники самопочуття, активності та настрою особи. За результатами використання Міннесотського багатопрофільного особистісного опитувальника (версія 2) відібрано такі шкали впливу на психосоматичний статус респондентів: Шкалу невротичного контролю (Іпохондрії), Шкалу песимістичності (Депресії) та Шкалу емоційної лабільності (Істерії). Зауважимо, що в особистісному профілі студентів-медиків виявлено вищі показники за шкалою психастенії (Pt) – 45,37±39,85 балів, ніж у студентів-психологів – 9,60±9,15 балів (р≤0,01), що обумовлено екологічними впливами на психіку осіб саме соціометричних факторів (підвищена конфліктність у середовищі закладу вищої освіти, неузгодженість інтересів у колективі, online-навчання тощо); діагностовано більш виражені риси тривожності (шкала Pt, 47,31±44,31 у порівнянні 17,97±11,29 балів, р≤0,01) і соціальної інтровертованості (шкала Si, 46,16±39,34 у порівнянні 9,79±7,23 балів, р≤0,001). Використання методики виділення типу акцентуацій особистісних рис характеру і темпераменту К. Леонгарда і Г. Шмішека має такі результати: 27% респондентів не властиві акцентуйовані прояви психопатій, а в 73% зафіксовано такі ознаки акцентуацій характеру: гіпертимність (13,2%), застрягання (6,4%), емотивність (5,4%), педантичність (5,3%), тривожність (8,7%), циклоїдність (12,3%), демонстративність (10,7%), збудливість (3,3%), дистимність (2,6%), екзальтованість (4,1%). Такі показники відображають індивідуально-особистісні та соціально-психологічні особливості поведінки усіх здобувачів вищої освіти, крім студентів-психологів, екзальтованість яких є диференційною відмінністю у порівнянні зі студентами-медиками. Для респондентів із низьким рівнем екологічної свідомості (102 особи) за цією ознакою характерні: переживання самопочуття, активності та настрою на межі низького та середнього рівнів (3,2; 3,3 та 3,1 відповідно); переживання високого рівня особистісної тривожності – 47,7; переживання високого рівня нейротизму – 14,7; виражений невротичний контроль (іпохондрія – 4,5), схильність до песимістичності (депресії – 4,7) та емоційна лабільність (істерія – 4,6). Диференційна психодіагностика психосоматичних скарг у студентів-медиків (А) та студентів-психологів (Б) за Гіссенським опитувальником психосоматичних скарг відображає тенденцію до розвитку таких скарг: виснаження (2,69±2,57), серцеві (3,80±2,27) та шлункові скарги (1,47±2,05), ревматичний фактор (2,82±2,08), підвищений артеріальний тиск (8,84±4,82), загальна інтенсивність двох останніх, не є статистично значущою для результатів нашого дослідження (р ≤ 0,1 – 0,05). У студентів-медиків констатовано відчуття «затримки дихання» в горлі, напади задишки та прискорення серцебиття під час шкідливих ековпливів. Це свідчить про те, що вони більш схильні до таких соматичних хвороб, як артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, кардіалгія, в порівнянні з респондентами групи психологів, у яких спостерігається тенденція до зниження за цими показниками. За методикою визначення стресостійкості та соціальної адаптації Т. Холмса і Р. Раге було отримано високі (понад 346 балів) показники, які вказують на низький рівень стресосійкості, підвищену чутливість до шкідливих екологічних впливів, що спричиняє розвиток психосоматичних дисфункцій. У студентів спостерігається підвищене нервове виснаження при переживанні навіть незначних життєвих ситуацій. Загалом, емпіричне дослідження виявило обернено кореляційний взаємозв’язок у групі досліджуваних із соматичними порушеннями та психологічно стійких осіб. Встановлено, що середні показники стресостійкості за гендерною ознакою у жінок суттєво вищі, ніж у чоловіків (5,3 ± 1,3 і 10,02 ± 0,06 відповідно). Показники отриманих даних за результатами критерію χ2 К. Пірсона засвідчують достовірні відмінності (χ2 =15,78, p ≤ 0,01) середніх значень стресостійкості цих респондентів. Здобувачам вищої освіти з високим рівнем екологічної свідомості (108 осіб) властиві такі особливості: переживання самопочуття, активності та настрою в межах високого рівня; низький рівень особистісної тривожності (29,5); низький рівень нейротизму (5,3); відсутність підвищених показників за шкалами іпохондрії, депресії та істерії, відсутність психопатій та підвищений рівень стресостійкості. Тренінгова психокорекційна програма підвищення екологічної свідомості (ПКПЕС) уміщує комплекс тренувальних вправ, спрямованих на посилення культурологічних тенденцій у розвитку екопізнання, самоактуалізації, вдосконалення рефлексивних установок особистості, передбачає засвоєння здобувачами освіти знань щодо психічної і психофізичної саморегуляції оптимального стану функціонування організму людини. Психокорекційний комплекс environmental cognition містить прийоми саморегуляції емоцій, контролю соматичних змін унаслідок прояву емоцій, засоби нормалізації самопочуття через підвищення рухової активності (психофізичне тренування, вправи тілесної терапії, прийоми релаксації, техніки гармонійного дихання тощо). Формування індивідуальних установок і психічних функцій особистості, які сприяють відновленню психосоматичного здоров’я, обумовлене корекцією самооцінки, розвитком впевненості в собі, вивченням сильних сторін людини, тренуванням її довільної уваги, зміцненням вольових якостей і візуалізацією. Виокремимо особливості впливу екологічної свідомості на психосоматичні дисфункції студентів в екосередовищі ЗВО: психологічні (конфліктність, іпохондричність, самопочуття, активність та настрій особи), біологічні (паразитарні, вірусні, бактеріальні, пріонні та генетично модифіковані організми, продукти біотехнології тощо), хімічні (природні та синтетичні, органічні і неорганічні), фізичні (вібрація, шум, ультразвук, теплове, інфразвук, іонізуюче, неіонізуюче та інші види випромінювання), соціальні (водопостачання, харчування, умови побуту, відпочинку, праці, виховання та навчання). У результаті дослідження особливостей впливу екологічної свідомості на психосоматичні дисфункції здобувачів закладів вищої освіти встановлено: - теоретична та практична підготовка студентів у екозорієнтованій діяльності, що поєднує моральність та науковість, забезпечує трансформацію способів взаємодії здобувача вищої освіти з природою і формування здатності адекватно орієнтуватись у потоці екологічних реалій та установок щодо власного вибору в розвитку соціального критицизму; - екозорієнтована діяльність студентів, необхідна для підготовки фахівців, спроможних протистояти медико-психологічним та екологічним викликам в усіх сферах суспільного буття на локальному, регіональному, національному та глобальному рівнях; - формування у здобувачів освіти екологічності як риси характеру, що забезпечить застосування ними екологічних знань і вмінь за потребою в умовах екосередовища; - готовність майбутніх фахівців до екозорієнтованої діяльності залежить від рівня екозорієнтованих особистісних якостей здобувачів освіти, зокрема, формування ціннісно-смислової та емоційно-вольової сфер особистості; - доцільним в умовах освітнього середовища сучасних ЗВО є використання спеціальних тренінгових технологій реалізації когнітивного, конативного, перцептивно-емотивного та аксіологічного підходів у формуванні екологічної свідомості та інших компонентів, пов’язаних з нею. Результатом використання таких технологій є зростання рівня екологічної свідомості здобувачів освіти, зокрема щодо безпеки діяльності в умовах екосередовища ЗВО; формування готовності студентів до професійної самореалізації; створення у закладі рефлексивно-орієнтованого середовища для збереження психосоматичного здоров’я учасників освітнього процесу.Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 053 Psychology. – Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia, 2023. The dissertation is devoted to the identification of environmental factors of psychosomatic dysfunctions of students of higher educational institutions, in the context of which a theoretical-empirical study of their influence on personality was carried out. The theoretical and methodological basis of the qualification work was made up of the conceptual foundations of modern scientific approaches of such scientists as I. Vizniuk, O. Kokun, O. Liashch, O. Palamarchuk, M. Tomchuk, I. Chukhrii, who reveal ecological trends in the genesis of psychodiagnostics and correction of psychosomatic dysfunctions of human body. In the process of empirical research, the following methodological tools were used: the author's questionnaire for the psychodiagnosis of environmental awareness among students; verbal associative technique emotions, knowledge, protection, benefit (EKPB) by S. Deriabo, V. Yasvina for determining students' attitude to environmental problems; the "Alternative" technique, aimed at diagnosing the leading type of motivation for interaction with natural objects: aesthetic, cognitive, practical and pragmatic components; method of diagnosis of superiority in attitude to nature "Dominant" by A. Lazurskyi, S. Franko; semantic differential (standard 25-scale version of O. Zhuravlov's text comprehension analysis and O. Shmelov's 9-scale personal differential); WAM questionnaire for assessing well-being, activity and mood; Minnesota Multi-Profile Personal Questionnaire and (MMPI-2); the method of determining the type of accentuation of character traits and temperament by K. Leonhard and H. Smishek; M. Liusher's colour test (M. Liusher 's colour selection test); Giessen Complaint Questionnaire; the method of determining stress resistance and social adaptation by T. Holmes and R. Rahe, as well as conducting a full medicopsychoneurological examination of respondents in the conditions of outpatient polyclinic care and laboratory diagnostics of the Military Medical Clinical Center of the Central Region (MMCC CR). The author's questionnaire is used to measure the predisposition to psychosomatic dysfunctions of a human body as a result of ecological imbalance in the interaction with the natural environment, with the help of which somatic complaints of the hypertensive type of illness (HTI), skin disorders (SD) and gastrointestinal tract (GIT) were detected). Violations of other human systems were not taken into account, after that during the survey there were no indicators of the respondents regarding their dysfunction. According to the results, a high number of points indicates signs of psychosomatic decompensation and tendency to low stress resistance to environmental influences. According to the "Alternative", "EKPB" and "Dominant" methods, the subjective attitude of higher education students towards the surrounding environment and low nature-centeredness in the conditions of higher education are reflected, as a result of which the subjective attitude to nature in the emotional plan is more dominant than in the cognitive and practical. Correlation analysis showed a significantly positive correlation of the environmental motivation of students with such parameters as "attitude aesthetic" (0.47), "attitude cognitive " (0.43) and a negative correlation with the parameters "attitude pragmatic " (-0.74), "attitude ethical " (- 0.65), which proves the superiority of external motives over the need for knowledge about nature. In the dominant majority, an aesthetic and careful attitude towards nature is episodically manifested, which is evidenced by their low level of development of value-motivational component of environmental consciousness. According to the obtained research results, it was established that the level of the latter is characterized by the degree of their environmental motivation according to average and low indicators. According to the method of semantic differential, the emotional reaction of the examinees to the content-semantic and semantic components of speech activity was determined. According to its results, it was found that the evaluation factor occupies the maximum number of points (9.4), while the factors of activity and strength show the middle digital values (5.3 and 5.7), which indicates the presence and subordination of the investigated universal human values to rather high indicators of nature conservation. however, the potential for the realization of these qualities (Es and Ea scales) in the behaviour of students is insignificant and problematic in modern conditions of a higher educational institution. Due to WAM technique, those experiences of well-being, activity and mood that are on the border of medium and low levels (2.4≥4.4 and 2.5≥4.3) in the daily activities of students are highlighted. Accordingly, they are dominated by medium and high levels of environmental awareness, which highlights the importance of the environment for humans. The identified features allow us to follow the trend that with an increase in the level of environmental motivation (acquiring knowledge and skills in interaction with the environment, empathy, managing one's own emotions, recognizing the emotions of other people, etc.), the indicators of well-being, activity and mood of the individual will increase. According to the results of the MMPI-2, the following scales of influence on the psychosomatic status of the subjects were selected: Scale of neurotic control (Hypochondria), Scale of pessimism (Depression) and Scale of emotional lability (Hysteria). It should be noted that the personal profile of medical students revealed higher scores on the Pt scale (respectively 45.37±39.85 points) than those of psychology students (respectively 9.60±9.15 points, p≤0.01), which due to the environmental effects on the psyche of individuals, specifically sociometric factors (increased conflict in the environment of a higher institution, inconsistency of interests in the team, online learning, etc.) and more pronounced features of anxiety were diagnosed (Pt scale, 47.31±44.31 compared to 17.97± 11.29 points, p≤0.01) and social introversion (Si scale, 46.16±39.34 compared to 9.79±7.23 points, p≤0.001). According to the method of determining the type of accentuation of character traits and temperament by K. Leonhard and H. Smishek (LS), it was determined in the studied subjects that 27% of people do not have an accentuated manifestation of psychopathy, and 73% of students have the following signs of accentuation of character: hyperthymism (13.2 %), stuckness (6.4%), emotionality (5.4%), pedantry (5.3%), anxiety (8.7%), cycloidism (12.3%), demonstrativeness (10.7%), excitability (3.3%), dysthymia (2.6%), exaltation (4.1%). The above-mentioned indicators reflect the individual-personal and social-psychological characteristics of the behaviour of all persons, except for psychology students, whose exaltation is a differential difference in comparison with medical students. Respondents with a low level of EC (102 people) are characterized by this characteristic: experiencing well-being, activity and mood on the border of low and medium levels (3.2, 3.3 and 3.1, respectively); experiencing a high level of personal anxiety – 47.7; experiencing a high level of neuroticism – 14.7; expressed neurotic control (hypochondria – 4.5), tendency to pessimism (depression – 4.7) and emotional lability (hysteria – 4.6). Differential psychodiagnosis of psychosomatic complaints of medical students (A) and psychology students (B) according to the Giessen Questionnaire of psychosomatic complaints reflects the tendency to develop such complaints as exhaustion (2.69±2.57), cardiac (3.80±2.27) and stomach complaints (1.47±2.05), rheumatic factor (2.82±2.08), high blood pressure (8.84±4.82), the total intensity of the last two, of which is not statistically significant for the results of our study (р ≤ 0.1 – 0.05). Heart palpitations, a feeling of a "respiratory arrest" in the throat, attacks of shortness of breath and palpitations during harmful environmental influences were noted in medical students. This indicates that they are more prone to the occurrence of such somatic ailments as arterial hypertension, ischemic heart disease, cardioalgia in comparison with group B. They also have a tendency to decrease in these signs, which proves their constant absence in the subjects. According to the method of determining stress resistance and social adaptation by T. Holmes and R. Rahe, high scores (over 346 points) were obtained in the subjects, which indicate a low level of stress tolerance, which show increased sensitivity to harmful environmental influences and contribute to the development of psychosomatic dysfunctions. The research subjects have increased nervous exhaustion when experiencing even minor life situations. In general, the empirical study revealed an inversely correlated relationship between psychological resilience and the investigated somatic disorders. It was established that the average indicators of stress resistance by gender in women are significantly higher than in men (5.3 ± 1.3 and 10.02 ± 0.06, respectively). Analysis of the obtained data according to K. Pearson's χ2 test confirms the existence of significant differences (χ2 =15.78, p ≤ 0.01) in the average indicators of stress resistance of these subjects. Respondents with a high level of environmental awareness (EA) (108 people) showed the following features: experiencing well-being, activity and mood within a high level; low level of personal anxiety (29.5); low level of neuroticism (5.3); the absence of elevated indicators on the scales of hypochondria, depression and hysteria, the absence of psychopathies and an increased level of stress resistance. The psychocorrective program for increasing the level of EA contained a certain set of training exercises aimed at increasing cultural trends in the development of eco-cognition, self-actualization, improvement of reflective attitudes of the individual and provided for the assimilation of knowledge by the students regarding mental and psychophysical self-regulation of the optimal state of functioning of the human body. The environmental cognition psychocorrective complex included methods of self-regulation of emotions, control of somatic changes due to the manifestation of emotions, means of normalizing well-being through increased motor activity (psychophysical training, physical therapy exercises, relaxation techniques, harmonious breathing techniques, etc. Formation of individual attitudes and mental functions of the personality, which contribute to the recovery psychosomatic health, due to correction of self-esteem, development of self-confidence, study of a person's strengths, training of his voluntary attention, formation of volitional qualities and visualization. Thus, the environmental factors that influence the development of psychosomatic dysfunctions of the human body in the environment of health care are the following: psychological (conflict, hypochondriacal, well-being, activity and mood of the individual), biological (parasitic, viral, bacterial, prion and genetically modified organisms, products of biotechnology, etc.), chemical (natural and synthetic, organic and inorganic), physical (vibration, noise, ultrasound, thermal, infrasound, ionizing, non-ionizing and other types of radiation), social (water supply, nutrition, living conditions, recreation, work, education and training) and others that affect human health. The conducted empirical study of environmental influences on the development of psychosomatic dysfunctions of the students’ bodies in order to increase their EA made it possible to separate the following environmental factors: the implementation of theoretical and practical training of students in eco-oriented activities aimed at combining morality and science, which is able to provide not only the transformation of the traditional effort to ensure personality with new opportunities in interaction with nature, but also to outline the spectrum of human abilities to adequately navigate the flow of ecological realities and attitudes regarding one's own choice in the development of social criticism; inclusion of students in eco-oriented activities with the aim of training specialists who are able to resist medical, psychological and economic threats in all spheres of social life (local, regional, national and global levels); the formation of environmentalism as a character trait of students, which will contribute to the possibility of applying ecological knowledge and skills as needed in the conditions of the ecological environment; the use of special training technologies in the conditions of the educational environment of HEI in order to stimulate cognitive, conative, perceptual-emotional and axiological approaches in the formation of environmental awareness and other components that ensure its significance; formation of students' focus on education of eco-oriented values - formation of value orientations of students, formation of value-semantic and emotional-volition spheres of the personality to the readiness of implementation of eco-oriented activities. Thus, the result of such training is an increase in the environmental awareness of students regarding the safety of their activities in the environmental conditions of the educational institution, as well as the formation of their readiness for professional self-realization, the creation of a reflexive-oriented environment in the institution, which would contribute to the preservation of their psychosomatic health.екологічні чинникипсихосоматичні дисфункціїекологічна свідомістьекологічна компетентністьекологічна освіта студентівпсихокорекціянейропсихологічна корекціяагресивна поведінканейропсихологічна профілактикабіологічні та соціальні факторимозкова дисфункціянейропсихологічні особливості агресіїрозлади особистостіекологічна безпекапсихологічні ресурси особистостіenvironmental factorspsychosomatic dysfunctionsenvironmental awarenessenvironmental competenceenvironmental education of studentspsychocorrectionneuropsychological correctionaggressive behaviorneuropsychological prophylaxisbiological and social factorsbrain dysfunctionneuropsychological features of aggressionpersonality disordersenvironmental safetypsychological resources of the individualBook