Кононенко, В.Kononenko, V.2020-09-222020-09-222019Кононенко В. Національна політика в СРСР у добу перебудови (1985-1991 рр.) / Валерій Кононенко // Наукові записки. Серія: Історія : збірник наукових праць / гол. ред. О. А. Мельничук; Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського. – Вип. 30. – Вінниця : «ТВОРИ», 2019 – С. 55-61 – https://doi.org/10.31652/2411-2143-2019-30-55-61УДК 94(47)321.1«1985/91»https://doi.org/10.31652/2411-2143-2019-30-55-61https://library.vspu.net/items/743ad3bb-ff25-48bc-84fb-92cdea7a6943Всесвітня історія. СРСР. Національна політикаУ статті досліджуються особливості національної політики СРСР у роки перебудови. Автор аналізує зміни у програмних документах Комуністичної партії Радянського Союзу та фокусує увагу на змінах політичного курсу влади у відносинах у багатонаціональному суспільстві. У дослідженні стверджується, що відмова від авторитарного типу поведінки у вирішенні національного питання аж ніяк не мала на меті кардинальну зміну принципів та стратегічних завдань політики стосовно етнічних громад. Утім демократизація суспільства сприяла наростанню національних рухів, а згодом – появі відцентрових тенденцій. Ослабла політична влада країни, що поступово занурювалась у хаос політичної та соціально-економічної кризи під кінець 1980-х – на початку 1990-х рр., втратила контроль над ситуацією, не зуміла запропонувати ні суспільству, ні республіканським національним елітам нового політичного курсу та практичної моделі вирішення суперечностей у національних відносинах, що і привело до розпаду СРСР.В статье исследуются особенности национальной политики СССР в годы перестройки. Автор анализирует изменения в программных документах Коммунистической партии Советского Союза и фокусирует внимание на изменениях политического курса власти в отношениях в многонациональном обществе. В исследовании утверждается, что отказ от авторитарного типа поведения в решении национального вопроса, отнюдь не имел целью кардинальное изменение принципов и стратегических задач политики в отношении этнических общин. Демократизация общества способствовала нарастанию национальных движений, а затем – появлению центробежных тенденций. Политическая власть страны постепенно погружалась в хаос политической и социально-экономического кризиса в конце 1980-х – начале 1990-х гг., потеряла контроль над ситуацией, не сумела предложить ни обществу, ни республиканским национальным элитам нового политического курса и практической модели разрешения противоречий в национальных отношениях, что и привело к распаду СССР.The article explores the features of the national policy of the USSR during the years of perestroika. The author analyzes the changes in the program documents of the Communist Party of the Soviet Union and focuses on changes in the political course of power to relations in a multinational society. The study argues that the rejection of the authoritarian type of behavior in solving the national question was by no means intended to radically change the principles and strategic objectives of the policy regarding ethnic communities. The democratization of society contributed to the growth of national movements, and then the emergence of centrifugal trends. After the first ethnic conflicts in country, party and state leaders of USSR rated the gaps in legislation of national relations, but stop the increase of interethnic conflicts that again broke out in the USSR in 1989-1990, could almost not. The slogans of perestroika contributed to the politicization of society, and unresolved national problems contributed to the radicalization of political processes. Among the main causes of aggravation of national problems during the perestroika was the outdated legal framework on the national issue in the Soviet Union. In fact, a legal vacuum was created regarding the extension of rights of national communities, which did not correspond in any way to the internal processes taking place in the country. The issues of national education, culture, religion, revival of national mass media, formation of public national-cultural societies were not regulated. The vast majority of newly formed national associations in the USSR had semi-legal status during the perestroika. In the first phase of restructuring, all-Union legislation was primarily aimed at supporting economic reform, and legal regulation of issues related to national policy began only in 1990. The country's political power was gradually plunged into the chaos of the political and socio-economic crisis in the late 1980s and early 1990s, lost control of the situation, and failed to offer either society or the republican national elites a new political course and practical model of resolving contradictions in national relations, which led to the collapse of the USSR.СРСРперебудоваетнічні громадинаціональна політиканаціональні відносиниміжнаціональні конфліктиСССРперестройкаэтнические общинынациональная политиканациональные отношениямежнациональные конфликтыUSSRperestroikaethnic communitiesnational politicsnational relationsinterethnic conflictsArticle