Ніколіна, ІннаНіколіна, ІрінаОчеретяний, В.2024-06-272024-06-272024Ніколіна І., Ніколіна І., Очеретяний В. Суспільно-політичний лад і економічний розвиток Етрурії у 8 – 3 ст. до н.е. / Інна Ніколіна, Ірина Ніколіна, Володимир Очеретяний // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 48. зб. наукових праць / За заг. ред. О. А. Мельничука. – Вінниця: ВДПУ, 2024. – С.103-113. DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-48-103-113УДК 94:321(37)‘‘-0800/-0300‘‘DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-48-103-113https://library.vspu.net/items/56f5132d-120f-4c47-b28f-8d51882fcee1Всесвітня історіяМетою статті є спроба висвітлити ключові питання суспільно-політичного ладу та економіки етруської цивілізації, як факторів, що вплинули як на її піднесення, так і на занепад. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових принципів: історизму, об’єктивності, системного підходу в аналізі історичних процесів, що розглядаються в даній статті. Ефективними виявилися такі спеціальні історичні методи, як описовий, проблемно-хронологічний, історико-системний, порівняльно-історичний. Наукова новизна дослідження визначається тим, що, використовуючи здобутки досліджень зарубіжних і вітчизняних науковців, автори здійснили спробу комплексно розкрити тему суспільно-політичного ладу та економіки етрусків у 8 – 3 ст. до н.е. Висновки. Ключовими факторами, що визначали могутність етрусків, були родючість землі та багатство надр цього регіону. Проте їх суспільно-політичний устрій підірвав цей потенціал, оскільки етруські міста існували незалежно один від одного й не прагнули об’єднатися в централізовану державу, додатково ослаблюючи себе постійними внутрішніми конфліктами та міжусобними війнами. Недостатня єдність та перевага римлян у військовій сфері в кінцевому підсумку призвели спочатку до втрати самостійності міст, а згодом – до повного зникнення етруського етносу. Швидке зростання економіки етрусків завдяки міжнародній торгівлі не сприяло об’єднанню Етрурії в єдину централізовану державу через незавершеність процесу розпаду родоплемінних відносин та орієнтацію етрусків на греків, включаючи навіть їх модель державної організації. Формальне об’єднання дванадцяти міст-держав в Етруську лігу було релігійною конфедерацією, але не сприяло їх згуртованості. У етруському суспільстві впродовж тривалого часу існували лише два основних класи – клас аристократії, в інтересах якого діяв державний апарат та клас, який був у різній мірі залежний від аристократії. У той же час невиразність середнього класу можливо пов’язана з тим, що предки етрусків, які за однією з версій їх походження прибули зі сходу, підкорили тубільне населення, перетворивши їх в залежних людей, що було типовою практикою в стародавньому світі.Етруріяетрускилукомонрабметалургіясільське господарствоторгівляEtruriaEtruscanslucumoslavemetallurgyagriculturetradeСуспільно-політичний лад і економічний розвиток Етрурії у 8 – 3 ст. до н.е.Socio-political system and economic development of Etruria in the 8th–3rd centuries BCArticle