Щеглов, А.2025-01-092024Щеглов А. Український фронт неоголошеної Радянсько-польської війни 1939 року: військова складова реалізації експансіоністської зовнішньої політики СРСР у дослідженнях сучасної української історіографії // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія : збірник наукових праць / ред. кол.: О. А. Мельничук (гол. ред.), Ю. Зінько (заступ. гол. ред.), А. Войнаровський (відповід. секретар) та ін.; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Вінниця : ВДПУ, 2024. Вип. 50. С. 149-155. DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-50-149-155УДК 930.1(477+438)«1939»:355https://library.vspu.net/handle/123456789/13984Історія. Джерелознавство. Історіографія. МетодологіяМета статті – розкрити основні результати досліджень сучасних українських істориків, політологів та юристів діяльності Українського фронту Червоної армії проти Польщі в процесі реалізації експансіоністської зовнішньої політики СРСР восени 1939 р. У статті комплексно аналізуються дослідницькі підходи та тематика студій вітчизняною історіографією збройної інтервенції Червоної армії в південно-східні воєводства Другої Речі Посполитої у вересні 1939 р. До широкого академічного дискурсу долучено публікації вітчизняних істориків та юристів, зокрема періоду широкомасштабної агресії Російської Федерації проти України. У традиційне поле дослідження вітчизняною історіографією подій «золотого вересня» 1939 р. військово-історичну проблематику, пов’язану із утворенням, бойовими діями проти польських збройних формувань та розформуванням Українського фронту Червоної армії в Західній Україні. Основну увагу зосереджено на аналізі бойових операцій у процесі просування радянських військ територією Польщі з домінуючим українським етнічним складом населення після 17 вересня 1939 р. Окремо представлено критичні оцінки ефективності частин Червоної армії, як у зіткненнях з підрозділами Війська Польського, так у зайнятті переважної більшості галицьких й волинських міст й сіл без збройного опору з боку польських підрозділів, факти низької підготовки особового складу Українського фронту тощо. В основу методології статті покладено використання загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальних методів пізнання наукового пізнання, які ґрунтуються на принципах системності, об’єктивності, міждисциплінарності розкриття підготовки створення, перебігу операцій та оцінки результативності Українського фронту Червоної армії у період неоголошеної Радянсько-польської війни 1939 р. Наукова новизна полягає в узагальненні процесів розгортання та бойових дій Українського фронту під час т. зв. «визвольного походу». Висновки. Підготовка, реалізація та наслідки експансіоністського зовнішньополітичного курсу керівництва Радянського Союзу на чолі з Й. Сталіним на Заході Україні восени 1939 року носили комплексний характер, включаючи безпосередню військову потугу новоутвореного Українського фронту Червоної армії, яка докладно висвітлюється сучасними українськими істориками. При цьому, для польського командування виступ радянських військ у південно-східних воєводствах Східної Галичини та Західної Волині став повною несподіванкою, що може вказувати на низьку ефективність розвідувальної роботи проти СРСР у умовах, коли усі зусилля Польщі були спрямовані на боротьбу з агресією нацистської Німеччини. Одночасно, дослідники наводять нові факти дезорганізації Польської держави проти вступу Червоної армії через видання наказів про нечинення опору, або навіть розгляд її як союзника у цій війні. Разом з тим, непоодиноко висвітлюються факти непідготовленості окремих частин Червоної армії та багатьох солдат-новобранців Українського фронту навіть до такого майже безперешкодного просування територію Західної України, а також хаотичні перестрілки та вогонь по цивільних об’єктах багатьох галицьких й волинських міст та сіл. Не менш вражаючою сторінкою неоголошеної Радянсько-польської війни 1939 року з боку Українського фронту Червоної армії, яка присутня у вітчизняній історіографії, є численні приклади насильства, пограбування, розстрілів мирних мешканців західноукраїнського регіону, котрі у більшості випадків не отримали належного покарання, а навпаки, нерідко заохочувалися особливо для «зведення рахунків» на національному та соціальному ґрунті. Безумовно, що така поведінка бійців та командирів Червоної армії не могла не тільки не сприяти широкій підтримці т.зв «визвольного походу» з боку місцевого населення, але формувала національну базу руху опору, як польського, так українського, що може бути предметом наступних досліджень.The purpose of the article is to reveal the modern Ukrainian historians, political scientists and lawyers main researches results on the activities of the Red Army Ukrainian Front against Poland in the process of implementing the expansionist foreign policy of the USSR in the fall of 1939. The article comprehensively analyzes research approaches and topics of domestic historiography studies of the armed intervention of the Red Army into the southeastern voivodships of the Second Polish-Lithuanian Commonwealth in September 1939. Publications of domestic historians and lawyers, in particular the period of large-scale aggression of the russian federation against Ukraine, are included in the broad academic discourse. The traditional field of domestic historiography of the events of «Golden September» of 1939 includes military-historical issues related to the formation, combat operations against Polish armed formations, disbandment of the Ukrainian Front of the Red Army in Western Ukraine. The main focus is on the analysis of combat operations during the advance of Soviet troops through the territory of Poland with a dominant Ukrainian ethnic population after September 17, 1939. Separately, critical evaluations of the effectiveness of units of the Red Army are presented, both in clashes with units of the Polish Army and in the occupation of the vast majority of Galicia and Volhynia towns and villages without armed resistance from Polish units, the facts of low training of the personnel of the Ukrainian Front, etc. The basis of article methodology is the use of general philosophical, scientific and special methods of scientific knowledge, which are based on the principles systematicity, objectivity, interdisciplinary disclosure of preparation for the creation, course of operations and evaluation of the effectiveness of the Ukrainian Front of the Red Army during the undeclared Soviet-Polish war of 1939. The scientific novelty consists in the generalization of the process of deployment and combat operations of the Ukrainian Front during the so-called Liberation campaign. Conclusions. The preparation, implementation and consequences of the expansionist foreign policy course of the leadership of the Soviet Union led by Y. Stalin in Western Ukraine in the fall of 1939 were complex in nature, including the direct military power of the newly formed Ukrainian Front of the Red Army, which is shown in detail by modern Ukrainian historians. At the same time, for the Polish command, the appearance of Soviet troops in the southeastern provinces of Eastern Galicia and Western Volynhia came as a complete surprise, which may indicate the low effectiveness of intelligence work against the USSR in conditions when all Polish efforts were directed at fighting the aggression of Nazi Germany. The researchers cite new facts about the disorganization of the Polish state against the entry of the Red Army by issuing orders not to resist, or even considering it as an ally in this war. At the same time, the facts of the unpreparedness of certain parts of the Red Army and many recruits of the Ukrainian Front, even to such an almost unhindered advance the territory of Western Ukraine, as well as chaotic «friendly fire» and shooting on civilian objects in many Galician and Volynhian towns and villages. An equally impressive page of the undeclared Soviet-Polish war of 1939 on the part of the Ukrainian Front of the Red Army, which is present in the national historiography, are numerous examples of violence, robbery, shootings of civilians of the western Ukrainian region, who in most cases did not receive adequate punishment, but on the contrary, quite often were encouraged especially for «settling scores» on national and social grounds. Undoubtedly, this behavior of Red Army soldiers and commanders could not only contribute to the widespread support of the so-called «Liberation campaign» on the part of the local population, but also formed the national base of the resistance movement, both Polish and Ukrainian, which may be the subject of further research.Радянсько-польська війна 1939 рокуЧервона арміяВійсько ПольськеУкраїнський фронтЗахідна Українабойові діїSoviet-Polish War of 1939, Red ArmyPolish ArmyUkrainian FrontWestern Ukrainecombat operationsСтаттяhttps://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-50-149-155