Тацієнко, Віталій2023-06-152023-06-152023Тацієнко В. Правовий статус православного парафіяльного духовенства у ХІХ – на початку ХХ ст. (на прикладі Київської єпархії) / Віталій Тацієнко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія : збірник наукових праць / ред. кол.: О. А. Мельничук (гол. ред.), Ю. Зінько (заступ. гол. ред.), А. Войнаровський (відповід. секретар) та ін.; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця : ВДПУ, 2023. – Вип. 44. – С. 17-25. – DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-17-25УДК 34-021.414:2-725(477-25)”1800/1917”DOI: https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-44-17-25https://library.vspu.net/items/1c7654d5-8d1e-4eb4-abf8-0a3235553c20Історія України. Православна церква. Православна церква. ХІХ – початок ХХ ст.Метою дослідження є вивчення на прикладі Київської єпархії правового статусу православного парафіяльного духовенства у ХІХ – на початку ХХ ст. Методологічну основу дослідження становлять загальні історичні методи (аналізу, синтезу, узагальнення), а також принципи об’єктивності, історизму та науковості. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні особливостей правового становища православних парафіяльних кліриків у ХІХ – на початку ХХ ст. Висновки. Уряд Російської імперії здійснював заходи з метою підвищення правового статусу парафіяльного духовенства (звільнення від сплати податків, призиву на військову службу, скасування тілесних покарань, звільнення житла від військового постою, поземельного збору). Внаслідок урядової політики духовенство перетворилося на замкнутий стан: дітей кліриків вимагалося зараховувати до духовних навчальних закладів; практикувався спадковий принцип заміщення церковних посад; шлюби зазвичай укладалися в середині стану; клірики підлягали окремому церковному суду. Вихід з духовного стану для священнослужителів ускладнювався і був невигідним. Водночас утруднювалося отримання сану представникам інших верств. Закон 1869 р. ліквідував станову замкнутість духовного стану. Цей крок розглядався як один з інструментів русифікації України. Уряд отримав можливість залучати дітей духовенства на адміністративні посади там, де не вистачало російського чиновництва. Попри юридичну ліквідацію станової замкнутості, діти священно- і церковнослужителів переважно продовжували отримувати освіту у духовних закладах. Водночас збільшувалася чисельність дітей кліриків, які орієнтуючись на кар’єру поза церквою, обирали навчання у світських закладах освіти. Також у духовних навчальних закладах поступово збільшувалася кількість вихованців з інших верств. Проте станова відособленість духовного стану продовжувала зберігатися.The purpose of research is the study of the legal status of the Orthodox parish clergy on the example of the Kyiv diocese in the 19th – early 20th centuries. Methodological base of research is represented by general historical methods (analysis, synthesis, generalization) and the principles of objectivity, historicism and scientificity. Scientific novelty consists in a complex analysis of peculiarities of the legal position of the Orthodox parish clergymen in the 19th – early 20th centuries. Conclusions. The government of the Russian Empire was taking measures to improve the legal status of the parish clergy (exemptions from paying taxes, military conscription; the abolition of corporal punishment; the permission not to use their houses for the stay of military units and the accommodation of soldiers, officers; the absence of land tax). The clergy turned into an isolated social group because of the government policy. The children of clergymen were required to be enrolled in theological educational institutions, the principle of replacing church positions was hereditary, marriages were usually concluded between people of the same stratum, the clergymen were subject to a separate church court. The priests’ refusal of being the part of a spiritual social group was difficult and unprofitable. Meanwhile, it became not easy to be ordained for representatives of other strata. In accordance with the law of 1869, the isolated status of the clergy was liquidated. That step was one of the instruments of the russification of Ukraine. The government got the opportunity to employ children of the clergy in administrative positions in the places, where there was a shortage of Russian officials. Despite juridical liquidation of the isolation of a social group, the overwhelming majority of children of clergymen and church workers continued their education at theological institutions. At the same time, the number of children of clergymen being oriented on the church-free career chose to study at secular institutions of education. The proportion of learners from other strata gradually increased at the institutions of theological education. However, the isolation of a social class was preserved.історія УкраїниКиївська єпархіяправове становищеПравославна церкваправославне парафіяльне духовенствоOrthodox parish clergylegal situationKyiv dioceseOrthodox churchArticle