Буй, І. В.2023-12-192023-12-192023Буй І. В. Програмування тренувального процесу кваліфікованих біатлоністок у річному макроциклі : дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософії за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт / І. В. Буй; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. – Вінниця : ВДПУ, 2023. – 223 с. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукописуУДК 796.015.26''450*1'':796.92.093.642-055.2(043.5)https://library.vspu.net/items/104fcc8b-d837-4bce-814c-d24812d708deОсвіта. Професійна освіта. Фізична культура і спорт. БіатлонУ дисертації вперше розроблено та науково обґрунтовано методологію добору й упровадження новітніх тренувальних засобів для розвитку і вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих біатлоністок. Сформовано технологію програмування тренувального процесу біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки у макроцикл у проєкції диференційованого підходу. Зв’язок роботи з науковими з науковими програмами, планами і темами. Дослідження виконано згідно з Планом науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики спорту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського на 2016–2020 рр. за темою «Теоретико-методичні основи програмування і моделювання підготовки спортсменів різної кваліфікації» на 2016–2020 рр. (номер державної реєстрації 0116U005299) та за темою «Організаційно-методичні засади програмування тренувального процесу кваліфікованих та висококваліфікованих спортсменів» на 2021–2025 рр. (номер державної реєстрації 0121U109550). Мета дослідження – експериментально обґрунтувати ефективність побудови тренувального процесу кваліфікованих біатлоністок на основі програмування структурних утворень річного макроциклу. Для досягнення поставленої в дисертації мети передбачено виконання таких завдань: 1. Вивчити сучасний стан проблеми щодо побудови тренувального процесу біатлоністок у річному циклі підготовки. 2. Установити особливості структури та змісту тренувального процесу біатлоністок на різних етапах річного циклу підготовки. 3. Обґрунтувати основні положення та розробити експериментальну програму побудови тренувального процесу біатлоністок у річному циклі підготовки. 4. Визначити ефективність програмування тренувального процесу кваліфікованих біатлоністок у річному макроциклі. Об’єктом дослідження є навчально-тренувальний процес кваліфікованих біатлоністок. Предмет дослідження – програмування структурних утворень тренувального процесу кваліфікованих біатлоністок у межах річного макроциклу. У проєкції мети дисертації та виконання її завдань послуговувалися комплексом методів, який утворюють: теоретичний аналіз науково- методичної і спеціальної літератури, даних іnternet; анкетування тренерів; експертне оцінювання; педагогічні спостереження у процесі тренувальної та змагальної діяльності; відеознімання змагальної діяльності біатлоністок; педагогічне тестування; методи функціонального діагностування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Наукова новизна отриманих результатів: – уперше розроблено алгоритм упровадження технології програмування тренувального процесу біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – уперше розроблено та науково обґрунтовано технологію програмування тренувального процесу біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – уперше сформульовано теоретико-методичні засади програмування тренувального процесу біатлоністок із використанням сучасних тренажерних технології, як-от: тредбан і лижний концепт; – уперше практично обґрунтовано особливості впровадження сучасних фітнес-технологій, а саме: балансування, пілатесу, стретчингу, силового фітнесу, функціонального фітнесу, у тренувальний процес біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – проаналізовано навчальну програму з підготовки лижників у країнах Євросоюзу, виявлено характерні відмінності та подібності підготовки спортсменів у різних країнах; – доповнено дані про особливості застосування засобів загальної фізичної підготовки, запозичених у різних видах спорту, зокрема в легкій атлетиці, у тренувальному процесі біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – доповнено дані про взаємозв’язок показників функціональної підготовленості та показників фізичної підготовленості біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки; – розроблено та практично обґрунтовано комплекси тренувальних засобів із використанням фітнес-технологій, спрямованих на покращення технічної підготовленості біатлоністок. Практичне та теоретичне значення полягає в розробленні нових підходів до вдосконалення тренувального процесу; побудові алгоритму й окресленні шляхів упровадження технології програмування у тренувальний процес біатлоністок упродовж макроциклу в руслі диференційованого підходу до особистості біатлоністок; у пошуку новітніх тренувальних засобів і тренажерних пристроїв для поліпшення умов тренування біатлоністок. Теоретичні положення, отримані в процесі проведеного дослідження, знайдуть застосовання в освітньому процесі студентів факультету фізичного виховання і спорту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського під час викладання навчальних дисциплін професійного спрямування: «Теорія і методика викладання зимових видів спорту», «Спортивно-педагогічне спрямування», «Теорія і методика тренування спортсменів високої кваліфікації», «Теорія і методика спортивної підготовки». Результати впроваджено у процес практичної підготовки спортсменів комунального закладу «Вінницький регіональний центр фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт»; у навчально-тренувальний процес «Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15» (м. Київ), в освітній процес студентів факультету фізичного виховання і спорту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, де, зокрема, доповнено програми спеціальної фізичної підготовки новітніми засобами вдосконалення тренувального процесу біатлоністок. У вступі обґрунтовано актуальність наукового дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, вказано особистий внесок здобувача, наведено дані щодо апробації результатів дослідження, названо кількість публікацій автора. У першому розділі «Сучасні тенденції підготовки кваліфікованих біатлоністок у річному макроциклі» опрацьовано наукову та методичну літературу для розкриття особливостей управління практичною підготовкою кваліфікованих біатлоністок. Проаналізовано структуру мікроциклів, які є специфічними для тренувального процесу біатлоністок. Проаналізовано теоретичні відомості щодо використання програмування у підготовці спортсменів різної кваліфікації загалом і біатлоністок зокрема. Структуровано дані про специфіку застосування інноваційних технологій фізичного виховання в річному макроциклі. У другому розділі «Методи й організація дослідження» обґрунтовано методологію наукового дослідження, а саме – доцільність залучення обраних методів наукового пошуку, логічність і прозорість останніх у проєкції мети, завдань, об’єкта та предмета дослідження. Для ефективної організації етапів дослідження послуговувалися такими методами, як: теоретичний аналіз науково-методичної і фахової літератури, даних іnternet; анкетування тренерів; експертне оцінювання; педагогічні спостереження у процесі тренувальної та змагальної діяльності; відеознімання змагальної діяльності біатлоністок; педагогічне тестування; методи функціонального діагностування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. У третьому розділі «Обґрунтування характерних особливостей тренувального процесу біатлоністок» сформовано уявлення про стан функціональної та фізичної підготовленості біатлоністок, виконано порівняльний аналіз відповідності отриманих даних із чинними нормативами навчальної програми. Проаналізовано дані експертного оцінювання фізичних якостей біатлоністок. Розглянуто та схарактеризовано програму підготовки лижників зарубіжжя. Узагальнено відомості про опитування тренерів- викладачів різної кваліфікації та діагностовано особливості підготовки біатлоністів різного рівня та віку протягом багаторічного тренування. У четвертому розділі «Результати програмування тренувального процесу біатлоністок на етапі спеціалізованої базової підготовки» висвітлено результати впровадження технології програмування у тренувальний процесу біатлоністок. Наведено алгоритм побудови річного макроциклу та впровадження технології програмування. Обґрунтовано доцільність використання сучасних фітнес-технологій у процесі підготовки біатлоністок на кожному етапі річного макроциклу. Осмислено вплив новітніх інноваційних тренажерів на показники технічної, функціональної та фізичної підготовленості спортсменок. Розроблено модельні тренувальні комплекси розвитку фізичних якостей, притаманних біатлоністкам; сформовано модельні мікроцикли; розкрито зміст технології програмування й особливості використання різних зон навантаження у процесі підготовки біатлоністок за різних умов. У п’ятому розділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» узагальнено дані, отримані в ході дослідження. У висновках до дослідження подано нижчевикладену інформацію. 1. У дисертації на основі виконаного теоретичного аналізу фахової наукової та методичної літератури, інтернет-ресурсів і навчальних програм із підготовки лижників закордоном постала очевидною актуальність і, відтак, нагальна потреба розроблення сучасних, новітніх систем організації навчально-тренувального процесу біатлоністок, спроєктованих на високу динаміку розвитку царини біатлону в усьому світі. Попри вищезгадану актуальність удосконалення навчально- тренувального процесу лижників на етапі їхньої спеціалізованої базової підготовки для повноцінного функціонування галузі фізичного виховання і спорту України, його система залишається недостатньо висвітленою в доробках учених. Обстоювані останніми позиції щодо організації тренувань біатлоністів на етапі їхньої спеціалізованої базової підготовки є вичерпними та заангажованими, що детермінує логіку звернення до питань застосування програмування та технології у процесі спеціалізованої базової підготовки спортсменів вказаної спеціалізації. 2. У ході пошуку й аналізу фахової літератури, дотичної до задекларованої в дослідженні проблеми, розкрито методичні особливості процесу програмування як ґрунтовного та дієвого способу організації, контролю діяльності спростменів різних спеціалізацій. Науково стратифіковану інформацію про поняття програмування в роботі викладено стисло, позаяк імовірність ефективності його як системи організації процесу тренування у біатлоні на сьогодні вимагає експериментальної перевірки. 3. Проведений у межах дослідження зіставний аналіз тренувального процесу біатлоністок в Україні та за кордоном дав змогу виокремити спільні й відмінні його особливості, що опосередковано відображають рівень розвитку царини біатлону в нашій державі. Безсумнівно, що на тлі належного визнання в усьому світі засадничих принципів процесу підготовки спортсменів цієї спеціалізації, способи реалізації останніх в Україні та інших державах світу суттєво різняться з огляду на брак фінансування, обмеженість ресурсів і специфіку бачення цінностей загальнодержавного рівня. 4. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та встановлено на практиці основні ознаки технологічності технології програмування, перевірено критерії ефективності останньої, розкрито доцільність її впровадження за сформованим алгоритмом дій, а також укладено схему організації тренувального процесу біатлоністок із використанням технології програмування. 5. Обґрунтовано раціональність і логіку застосування запропонованих у дослідженні параметрів тренувальної роботи біатлоністок, як-от: календаря змагань, співвідношення обсягу й інтенсивності навантажень, послідовності застосування різних компонент тренування. Шляхом систематизації даних, належних до блокової системи підготовки спортсменів спеціалізації «біатлон», увиразнено її спрямованість на формування і вдосконалення недостатньо розвинених фізичних якостей. Доведено, що блокова система підготовки біатлоністок уможливлює логічну побудову мезо- та мікроструктур їхнього тренування, а також припускає розподіл за навантаженням у кожному із циклів підготовки таких спорсменок. Зокрема, у першому циклі підготовки біатлоністок загальний обсяг роботи склав:у І зоні – 1595,0 км, ІІ зоні – 275,0 км; ІІІ зоні – 67,0 км; IV зоні – 26,0 км, V зоні – 34,6 км, силова підготовка – 98,0 т, стрибкова підготовка – 7000 разів; у другому циклі підготовки загальний обсяг роботи біатлоністок у різних зонах навантаження став більшим: І зона – 1670,0 км, ІІ зона – 240,0 км, ІІІ зона – 68,0 км, IV зона – 68,0 км, V зона – 35,0 км, силова підготовка – 107,0 т, стрибкова підготовка – 10200 разів. 6. Одним із векторів дослідницького пошуку в дослідженні обрано аналіз параметрів тренувальної роботи за технологією програмування. Так, підрахований обсяг роботи за видами підготовки у першому циклі становив 40,0% загальної фізичної підготовки, 45,0% спеціальної фізичної підготовки, 10,0% технічної та стрілецької підготовки, 5,0% тактичної підготовки, тоді як у другому циклі обсяг роботи за видами підготовки зазнав певних змін і сягнув рівня 45,0% загальної фізичної підготовки, 45,0% спеціальної фізичної підготовки, 7,0 % технічної та стрілецької підготовки, 3,0% тактичної підготовки. Окремий аспект склало визначенння співвідношення тренувальної роботи в різних зонах навантаження: І зона – 45,2 %, ІІ зона – 22,1%, ІІІ зона – 13,1%, IV зона – 9,4 %, V зона – 10,2%. 7. Відповідно до обраного в дисертації алгоритму наукового пошуку та на основі результатів констатувального експерименту визначено рівень сили, гнучкості, спритності, швидкості та витривалості біатлоністок досліджуваної групи, а також установлено рівень їхньої спеціальної та швидкісної витривалості, виявлено й оцінено функціональну підготовленість. Це дало підстави стверджувати про невідповідність отриманих показників загальної фізичної та спеціальної фізичної підготовленості охоплених експериментом біатлоністок нормативам навчальної програми з лижного спорту. Констатовано про те, що виявлені в ході констатувального експерименту показники функціональної підготовленості 75,0% експериментованих біатлоністок на рівні «вище за середній» і 25,0% залучених до експерименту біатлоністок на рівні «високий» розкривають специфіку підготовки останніх у різних кліматичних умовах і належний рівень їхньої адаптації до умов тренування у високогір’ї. 8. У дослідженні простежено й обґрунтовано, що впровадження технології програмування детермінує зростання показників фізичної та функціональної підготовленості задіяних у експерименті біатлоністок. Це розкриває статистично достовірний приріст результатів у групі (p<0,01). Йдеться про покращення на 31,7% силових здібностей біатлоністок за тестом «підтягування у висі», на 24,2% за тестом «згинання розгинання рук в упорі лежачи», на 8,34% за тестом «стрибок у довжину з місця»; зростання здатності швидко орієнтуватись у просторі, співвідносної зі спритністю, на 3,92% за тестом «човниковий біг 4х9 м»; приріст на 36,4 % гнучкості за тестом «нахил тулуба вперед з положення сидячи». Позитивний вплив упровадження технології програмування відображає зростання швидкісних можливостей біатлоністок на 6,56% за тестом «біг на 100 м» і на 12,4 % за тестом «подолання 100 м на лижоролерах»; підвищення рівня загальної витривалості на 3,95 % за тестом «біг на 2000 м» і на 6,92% за тестом «проходження 5000 м на лижоролерах», спроєктованого на оцінювання спеціальної витривалості (повторне тестування розвитку швидкісної витривалості продемонструвало збільшення часу на виконання тесту «проходження на лижоролерах 500 м» на 15,53 %). 9. Установлено позитивну динаміку приросту показників функціональної підготовленості біатлоністок, зокрема зафіксовано зростання середнього показника фактичного ЖЄЛ до х=4390,0 мл; збільшення середнього значення ЖІ до х=62,3%, що на 2,0% перевищує табличні дані та свідчить про високий рівень розвитку дихальної системи; підвищення середнього значення показника МСКвідн до 70,2 мл/кг/хв і середнього значення абсолютного показника МСКабс до х = 3991,27 мл; зростання показника фізичної працездатності за ІГСТ до рівня «вище за середній», відповідно х = 84,3%. Ефективність впливу технології програмування тренувального процесу біатлоністок перевірено в розрізі їхніх адаптаційних змін, які відображає зміна показників функціональної підготовленості. 10. Позитивна динаміка показників підготовленості, які визначають провідні фізичні якості біатлоністок протягом проведення експерименту, обумовлюють доцільність, практичність використовуваної технології програмування із індивідуальним диференційованим підходом до тренувального процесу.The methodology of selection and implementation of the latest training tools for the development and improvement of the special physical fitness of qualified biathletes was first developed and scientifically substantiated in the thesis. The technology of programming the training process of female biathletes at the stage of specialized basic training in the macrocycle in the projection of a differentiated approach was formed. The purpose of the study is to experimentally substantiate the effectiveness of the construction of the training process of qualified biathletes based on the programming of the structural formations of the annual macrocycle. To achieve the goal set in the dissertation, the following tasks are expected to be performed: 1. To study the current state of the problem of building the training process of female biathletes in the annual training cycle. 2. To establish the peculiarities of the structure and content of the training process of biathletes at different stages of the annual training cycle. 3. To substantiate the main provisions and develop an experimental program for building the training process of female biathletes in the annual training cycle. 4. To determine the effectiveness of the developed program for building the training process of qualified biathletes in the annual macrocycle. The object of the study is the educational and training process of qualified biathletes. The subject of the study is the programming of the structural for mations of the training process of qualified biathlete swithin the annual macrocycle. In the projection of the goal of the dissertation and the fulfillment of its tasks, a set of methods was used, which consists of: theoretical analysis of scientific- methodical and special literature, Internet data; interviewing coaches; expert assessment; pedagogical observations in the process of training and competitive activities; video recording of competitive activities of biathletes; pedagogical testing; methods of functional diagnosis; pedagogical experiment; methods of mathematical statistics. Scientific novelty of the obtained results: – an algorithm for implementing the technology of programming the training process of biathletes at the stage of specialized basic training was developed; – the technology of programming the training process of biathletes at the stage of specialized basic training was developed and scientifically substantiated; – the theoretical and methodological principles of programming the training process of biathletes using modern training technologies, such as: treadmill and ski concept was formulated; – the peculiarities of introducing modern fitness technologies, namely: balancing, pilates, stretching, strength fitness, functional fitness, into the training process of biathletes at the stage of specialized basic training are practically substantiated; – the curriculum for the training of skiers in the countries of the European Union was analyzed, the characteristic differences and similarities of the training of athletes in different countries were revealed; – data on the peculiarities of the use of general physical training tools borrowed from various sports, in particular in athletics, in the training process of female biathletes at the stage of specialized basic training were added; – data on the relationship between indicators of functional fitness and indicators of physical fitness of female biathletes at the stage of specialized basic training were added; – complexes of training tools using fitness technologies aimed at improving the technical readiness of female biathletes were developed and practically substantiated. The practical and theoretical significance lies in the development of new approaches to improving the training process; building an algorithm and outlining the ways of introducing programming technology into the training process of female biathletes throughout the macrocycle in the direction of a differentiated approach to the personality of female biathletes; in search of the latest training tools and training devices to improve training conditions for biathletes. The results are implemented in the process of practical training of athletes of the communal institution «Vinnytsia Regional Center of Physical Culture and Sports for Persons with Disabilities «Invasport»; in the educational and training process of the «Comprehensive sports school for Children and Youth No. 15» (Kyiv), where, in particular, special physical training programs were supplemented with the latest means of improving the training process of biathletes. The introduction substantiates the relevance of the scientific research, defines its purpose, task, object and subject, discloses the scientific novelty and practical significance of the obtained results, indicates the personal contribution of the recipient, provides data on the approval of the research results, and indicates the number of the author's publications. In the first chapter, entitled «Modern trends in the training of qualified female biathletes in the annual macrocycle» scientific and methodical literature for revealing the peculiarities of managing the practical training of qualified biathleteswas elaborated. The structure of microcycles, which are specific for the training process of female biathletes, was analyzed. Theoretical information on the use of programming in the training of athletes of various qualifications in general and female biathletes in particular was analyzed. Data on the specifics of the application of innovative technologies of physical education in the annual macrocycle was structured. The second chapter, entitled «Methods and organization of research» substantiates the methodology of scientific research, namely, the expediency of involving selected methods of scientific research, the logic and transparency of the latest one in the projection of the goal, tasks, object and subject of research. For the effective organization of research stages, such methods were used as: theoretical analysis of scientific, methodical and professional literature, Internet data; interviewing coaches; expert assessment; pedagogical observations in the process of training and competitive activities; video recording of competitive activities of biathletes; pedagogical testing; methods of functional diagnosis; pedagogical experiment; methods of mathematical statistics. In the third section, entitled «Justification of the characteristic features of the training process of female biathletes», an idea of the state of functional and physical fitness of female biathletes was formed, a comparative analysis of the compliance of the obtained data with the current standards of the training program was performed. The data of the expert assessment of the physical qualities of female biathletes were analyzed. The training program of foreign skiers is considered and characterized. The information on the survey of trainers-teachers of various qualifications was summarized and the peculiarities of the training of biathletes of different levels and ages during long-term training were diagnosed. The fourth chapter «Results of programming of the training process of female biathletes at the stage of specialized basic training» highlights the results of the implementation of programming technology into the training process of female biathletes. The algorithm of building an annual macrocycle and the implementation of programming technology was given. The expediency of using modern fitness technologies in the process of training female biathletes at each stage of the annual macrocycle was substantiated. The influence of the latest innovative simulators on indicators of technical, functional and physical fitness of female athletes was made sense of. Model training complexes for the development of physical qualities inherent in biathletes was developed; model microcycles were formed; the content of the programming technology and the features of using different load zones in the process of training female biathletes under different conditions were disclosed. The fifth chapter, entitled «Anlysis and generalization of research results» summarizes the data obtained during the research. Conclusions 1. The theoretical analysis of scientific and methodical literature, Internet resources,educational programs for the training of skiers of foreign countries emphasized the need to find new modern systems for organizing the educational and training process of female biathletes in accordance with the pace of development of biathlon in the world. 2. It was determined that the educational and training process of training biathletes at the stage of specialized basic training is insufficiently covered. Existing views on the organization of the training process at this stage are exhaustive and engaged, which is a factor of the use of programming and technology for the training of female biathletes. 3. While searching and analysing the literature, methodological features of programming were revealed as a thorough and effective method of organization and control. The revealed information regarding the concept of programming is briefly analyzed, since the probability of its effectiveness as a system for organizing the training process in biathlon needs to be tested experimentally. 4. The established common and distinctive features in the training processes of biathletes from abroad and Ukraine characterize the level of biathlon in the country. The main principles of training athletes are recognized worldwide, but the methods of their implementation differ significantly due to the lack of funding, limited resources, and the specificity of views on the values of the national level. 5. The main features of technological technology were theoretically substantiated and practically established, the efficiency criteria of programming technology were checked, the feasibility of implementing programming technology in accordance with the algorithm of actions was developed, and the scheme of organizing the training process of female biathletes using technology was developed. The expediency of the proposed parameters of training work is substantiated: the calendar of competitions, the ratio of volume and intensity of loads, the sequence of using different training components.Systematizing the data, it was found that the block training system is aimed at purposeful development and improvement of lagging physical qualities. Thanks to the block system of training, the meso- and microstructure of training is logically built, and the load distribution is carried out in each of the training cycles.So, in the first training cycle, the total scope of work was: in zone I – 1595.0 km, in zone II – 275.0 km; zone III – 67.0 km; zone IV – 26.0 km; zone V – 34.6 km, strength training – 98.0 t, jump training – 7000 times; in the second training cycle, the total volume of work in different load zones increased: Zone I – 1,670.0 km, Zone II – 240.0 km, Zone III – 68.0 km, Zone IV – 68.0 km, Zone V – 35, 0 km, strength training 107.0 t, jump training – 10200 times. 6. The parameters of training work based on programming technology were analyzed. The estimated volume of work by types of training in the first cycle was 40.0% of total physical training; 45.0% of special physical training; 10.0% of technical and marksmanship training; 5.0% of tactical training.In the second cycle, the amount of work by types of training changed slightly: 45.0% of general physical training; 45.0% of special physical training; 7.0% of technical and marksmanship training; 3.0% of tactical training. The ratio of training work in different load zones was determined: Zone I – 45.2%, Zone II – 22.1%, Zone III – 13.1%, Zone IV – 9.4%, Zone V – 10.2%. 7. Based on the results of the ascertainment experiment, the level of strength, flexibility, dexterity, speed and endurance of the studied group of female biathletes was established. Also, the level of special and high-speed endurance was established, and the functional fitness of biathletes was identified and evaluated. The obtained indicators of general physical and special physical fitness did not meet the norms of the training program for skiing. Indicators of functional readiness «above average» were recorded in 75.0% of girls, «high level» in 25.0%, respectively. The obtained data testify to the specificity of the training of female biathletes in different climatic conditions and a high level of adaptation to training conditions in the highlands. 8. The results of the implementation of programming technology contributed to the growth of indicators of physical and functional fitness, which is indicated by a statistically significant increase in results of the group (p<0.01). The strength abilities of biathletes improved by 31.7% according to the «pull-up» test, by 24.2% according to the «flexion extension of the arms in a lying position» test, by 8.34% according to the «long jump from a standing» test. The ability of girls to quickly orientate themselves in space, which is determined by agility, increased by 3.92% in the «shuttle run 4x9 m» test. Re-testing of flexibility in girls according to the test «tilting the torso forward from the sitting position» showed an increase in the result by 36.4%. The speed capabilities of biathletes increased by 6.56% in the «100 m run» test and by 12.4% in the «overcoming 100 m on roller skis» test. The level of general endurance of female biathletes increased by 3.95% in the «2000 m run» test, and the time to cover the distance in the «5000 m roller ski» test, which was used to assess special endurance, increased by 6.92%. Repeated testing of the development of speed endurance showed that the time of «passing on roller skis 500 m» increased by 15.53%. 9. The positive dynamics in the growth of indicators of functional fitness of biathletes was established. It was found that the average indicator of actual FVC increased to x=4390.0 ml. The average value of FVC in girls of the studied group is х=62,3%, that is on 2,0% exceeds the tabular data and testifies to the high level of development of the respiratory system. The main criterion for improving the performance of biathletes is the indicator of MOC, the average value of which increased during the experiment and is 70.2 ml/kg/min; the absolute indicator of MOC has increased, the average value is x = 3991.27 ml. The indicator of physical performance in terms of the Harvard Step Test index has increased to the «above average» level and amounts to x = 84.3%. The effectiveness of the impact of programming technology has been verified by adaptation changes, which can be traced in the change of indicators of functional fitness. 10. The positive dynamics of readiness indicators, which determine the leading physical qualities of biathletes during the experiment, determine the expediency and practicality of the used programming technology with an individual differentiated approach to the training process.програмуваннятехнологіяпідготовкапідготовленістьбіатлоністкикваліфіковані спортсменинавчально- тренувальний процеснавантаженнямакроциклмікроциклфітнесprogrammingtechnologypreparationpreparednessfemale biathletesqualified athleteseducational and training processloadmacrocyclemicrocyclefitnessBook