Вплив занять з використанням різних засобів розвитку швидкості на функціональний стан організму легкоатлетів-початківців

Abstract

Використання рухливих ігор хоча і повільно, але також стимулює прямолінійне зростання досліджуваних показників. Використання на етапі початкової підготовки власне швидкісних бігових вправ проявляється протягом 8 тижнів тренувань різким покращенням показників функціонального стану юних спортсменів, проте подальше їх застосування призвело до погіршення параметрів тепінг-тесту, коефіцієнту реактивності та рухливості нервових процесів, хоча при цьому величини показників, які характеризують здатність людини протистояти гіпоксії, продовжували зростати, що може свідчити про відсутність тісних взаємозв’язків останніх із чинниками, що формують часові, просторово-часові, силові та ритмічні стереотипи техніки змагальної справи.

The use of outdoor games, but slowly also stimulates linear growth of the studied parameters. Using the initial training is actually high-speed cross-country exercise takes place during the 8 weeks of training, a sharp improvement in functional status of young athletes, but their use has led to deterioration of parameters of tapping-test, coefficient of reactivity and mobility of nervous processes, although the values of parameters that characterize a person's ability to withstand hypoxia, continued to grow, which may indicate the absence of a close relationship of the latter with the factors that shape temporary space-time, power and rhythmic stereotypes techniques of competitive business.

Использование подвижных игр хотя и медленно, но также стимулирует прямолинейный рост исследуемых показателей. Использование на этапе начальной подготовки собственно скоростных беговых упражнений проявляется на протяжении 8 недель тренировок резким улучшением показателей функционального состояния юных спортсменов, однако дальнейшее их применение привело к ухудшению параметров теппинг-теста, коэффициента реактивности и подвижности нервных процессов, хотя при этом величины показателей, которые характеризуют способность человека противостоять гипоксии, продолжали расти, что может свидетельствовать об отсутствии тесных взаимосвязей последних с факторами, которые формируют временные, пространственно-временные, силовые и ритмические стереотипы техники соревновательной дела.