Морфогенез проростків і посівні характеристики насіння бобів кормових завикористання ретардантів

Abstract

У технологічному процесі застосування ретардантів є перспективним для підвищення врожайності різнихсільськогосподарських культур. Метою нашої роботи було вивчення впливу різних за механізмом дії препаратівінгібіторного типу на морфогенез проростів і посівні характеристики насіння бобів кормових.Дослідження проводили на культурі бобів кормових сорту Візир. Здійснено передпосівне оброблення насіння воднимирозчинами есфону (0,2 %), хлормекватхлориду (0,5 %) та тебуконазолу (0,5 %), а контрольний варіант – водою.У процесі досліджень визначено енергію та схожість проростання насіння, довжину гіпокотиля та головного кореняпроростків, діаметр кореневої шийки.Встановлено, що передпосівне оброблення насіння ретардантами есфоном (0,2 %), хлормекватхлоридом (0,5 %) татебуконазолом (0,5 %) призводить до суттєвих змін у морфогенезі проростків культури бобів кормових. Препаратипригнічують ріст гіпокотиля та зменшують довжину головного кореня. Найбільший рістгальмівний ефект виявленийпри застосуванні триазолпохідного ретарданту тебуконазолу (0,5 %).Досліджено, що ретарданти підвищують енергія проростання, проте практично не впливають на показник схожостінасіння. Найбільш чіткий ефект підвищення енергії проростання насіння спостерігався за дії тебуконазолу (0,5 %).Актуальним залишається питання вивчення впливу ретардантів нового покоління на продуктивність різних сортівбобових культур.

В технологическом процессе применения ретарданты являются перспективными для повышения урожайности различных сельскохозяйственных культур. Целью нашей работы было изучение влияния различных по механизму действия препаратов ингибиторного типа на морфогенез прорастания и посевные характеристики семян бобов кормовых. Исследования проводились на культуре бобов кормовых сорта Визир. Осуществлено предпосевную обработку семян водными растворами есфона (0,2%), хлормекватхлорида (0,5%) и тебуконазола (0,5%), а контрольный вариант - водой. В процессе исследований определяли энергию прорастанияи схожесть семян, длину гипокотиля и главного корня проростков, диаметр корневой шейки. Установлено, что предпосевная обработка семян ретардантами есфон (0,2%), хлормекватхлорид (0,5%) и тебуконазол (0,5%) приводит к существенным изменениям в морфогенезе проростков культуры бобов кормовых. Препараты подавляют рост гипокотиля и уменьшают длину главного корня. Наибольший ростингибирующий эффект обнаружен при применении триазолпроизводного ретарданта тебуконазола (0,5%). Доказано, что ретарданты повышают энергию прорастания, однако практически не влияют на показатель всхожести семян. Наиболее четкий эффект повышения энергии прорастания семян наблюдался при действии тебуконазола (0,5%). Актуальным остается вопрос изучения влияния ретардантов нового поколения на продуктивность различных сортов бобовых культур.

In the technological process, the applying of retardants is a perspective way of increasing the yield of differentcrops. The purpose of our work was to study the influence of different inhibitory type drugs on the morphogenesis ofseedlings and the sowing characteristics of fodder bean seeds.The research was conducted on the culture of fodder beans of Vizir variety. Pre-sowing treatment of seeds with aqueoussolutions of esfon (0,2%), chlormequat chloride (0,5%) and tebuconazole (0,5%) was carried out, and control seeds weretreated with water.In the process of research, the germination energy and the general germination of the seeds, the length of the hypocotyl andthe main root of the seedlings, the diameter of the root cervix were established.It was found that pre-sowing tratment of seeds with retardants esfon (0,2%), chlormequat chloride (0,5%) and tebuconazole(0,5%) leads to significant changes in morphogenesis of seedlings of fodder bean culture. The drugs inhibit the growth of thehypocotyl and reduce the length of the main root. The greatest growth suppress effect was found with the use of the triazolederivative retardant tebuconazole (0,5%).It was established that retardants increased germination energy, but had a little effect on general seed germination. Thegreatest effect of increasing seed germination energy was observed with the use of tebuconazole (0,5%).The question of investigation of the impact of new generation retardants on the productivity of different varieties of legumesremains relevant.