Оптимізація рухової активності дітей старшого дошкільного віку у процесі туристично-оздоровчої діяльності

Abstract

Актуальність. Дошкільний вік обґрунтовано вважається найважливішим періодом у процесі формування особистості. У цьому віці інтенсивно розвивається та дозріває ряд морфологічних, психологічних, рухливих функцій, відбуваються збереження та розвиток потреб у активній діяльності, «пуск» механізмів розвитку всіх здібностей дитини. Саме в цьому віковому періоді закладається та зміцнюється фундамент здоров’я та розвитку фізичних якостей, необхідних для ефективної участі в різних формах рухової активності, що створює умови для організованого фізичного виховання дітей. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати систему роботи з оптимізації рухової активності в дітей старшого дошкільного віку в процесі туристично-оздоровчої діяльності та експериментально перевірити ефективність. Методи дослідження: аналіз даних літературних і Інтернет джерел з проблеми дослідження, педагогічний експеримент, крокометрія, хронометрія, спостереження, методи математичної статистики. Результати роботи. На констатувальному етапі дослідження визначено загальний рівень рухової активності дітей старшого дошкільного віку. Отримані результати загального рівня рухової активності дітей старшого дошкільного віку КГ та ЕГ: високий рівень у КГ мають 3 дітей (18%), у ЕГ − 2 дітей (12%), середній рівень у КГ та ЕГ однакова кількість по 8 дітей (50%), низький рівень у КГ − 5 дітей (31%), у ЕГ − 6 дітей (37%). Зазначимо, що КГ і ЕГ за показниками майже однакові. На формувальному етапі дослідження розроблено систему роботи з реалізації педагогічних умов оптимізації рухової активності дітей старшого дошкільного віку у процесі туристично-оздоровчої діяльності. На контрольному етапі дослідження перевірено ефективність запропонованої системи роботи та виявлено загальний рівень рухової активності дітей старшого дошкільного віку. Отримали такі показники: високий рівень у КГ мають 4 дітей (25%), у ЕГ − 6 дітей (37%), середній рівень у обох експериментальних групах однаковий − 8 дітей (50%) і низький рівень у КГ мають 4 дітей (25%), у ЕГ мають 2 дітей (13%), що говорить про ефективність нашої роботи. Висновки. Порівняльний аналіз результатів на констатувальному та контрольному етапі дослідження свідчить, що динаміка показників рухової активності дітей старшого дошкільного віку після впровадженої системи роботи позитивна.

Relevance. Preschool age is reasonably considered to be the most important period in the process of personality formation. At this age, a number of morphological, psychological, and motor functions are intensively developing and maturing, the needs for active activity are preserving and developing, and the of mechanisms for the development of all the child's abilities are "launching". During this age period the foundation of health and the development of physical qualities necessary for effective participation in various forms of motor activity is formed and strengthened; it creates conditions for organized physical education of children. The purpose of the study: to justify theoretically the work system for optimizing older preschool children’s motor activity in the process of tourism and health activities and verify its effectiveness experimentally. Research methods: data analysis of literary and Internet sources on the research problem, pedagogical experiment, stepmetry, chronometry, observation, methods of mathematical statistics. Results. At the ascertainment stage of the study, the general level of older preschool children’s motor activity was determined. The obtained results of the general level of motor activity of older preschool children in CG (control group) and EG (experimental group): 3 children (18%) in CG and 2 children (12%) in EG had got a high level; 8 children (50%) in each group (in CG and EG) had got an average level; and 5 children (31%) in CG and 6 children (37%) in EG had a low level. It should be note that CG and EG are almost identical in terms of indicators. At the formative stage of the research, a work system was developed for the implementation of pedagogical conditions for optimizing older preschool children’s motor activity in the process of tourism and health activities. At the control stage of the study, the efficiency of the proposed work system was checked and the general level of motor activity of older preschool children was revealed. The following indicators were obtained: 4 children (25%) in CG and 6 children (37%) in EG have got a high level; 8 children (50%) in both groups have got an average level; and 4 children (25%) in CG and 2 children (13%) in EG have got a low level. The gained results prove the effectiveness of our work. Conclusions. A comparative analysis of the results at the ascertainment and control stages of the study shows the positive dynamics of indicators of older preschool children’s motor activity after the implementation of the work system.