Diagnosis of the Formation of Grammatical Aspects of Speech in Preschool Age

Abstract

The article theoretically substantiates and experimentally verifies the validity of the developed diagnostics by the method of contrast groups. The relevance of such a study is determined by the lack of development of the problem of diagnosing grammatical aspects of speech in preschool age for Slavic (inflected by nature) languages. It is proved that for a preschool child in the first stages there is no speech activity separately from the subject, so the object of its orientation is not speech activity, but a single semantic whole, an event that is presented in a sentence (sometimes a phrase, discourse). In the following stages, the child's attitude to speech reality changes. This reality is already special, different from the subject. For all stages of speech and speech development of the child is typical limited and unstable nature of orientation to certain aspects of linguistic reality, when the pre-schooler focuses on either the semantic or formal side of speech. At the end of the senior preschool age, gender differences in children's use of adjectives are the most significant. The reason for the active use in speech of adjectives by girls we see both in the psychological characteristics and gender guidelines of adults around them (active use of nouns and adjectives with hypocritical-diminutive suffixes)

У статті теоретично обґрунтовується та експериментально перевіряється правомірність розробленої діагностики методом груп контрастування. Актуальність такого дослідження визначається недостатньою розробленістю проблеми діагностики граматичних аспектів мовлення у дошкільному віці для слов'янських (флективних за природою) мов. Доведено, що у дошкільника на перших етапах відсутня мовна діяльність окремо від предмета, тому об'єктом її спрямованості є не мовна діяльність, а єдине смислове ціле, подія, яка представлена ​​у реченні (іноді у вигляді речення). фраза, слово). На наступних етапах змінюється ставлення дитини до мовленнєвої дійсності. Ця реальність вже особлива, відмінна від суб'єкта. Для всіх етапів мовлення та мовного розвитку дитини характерний обмежений і нестійкий характер орієнтування на ті чи інші аспекти мовної дійсності, коли дошкільник орієнтується або на смисловий або формальний бік мови. Наприкінці старшого дошкільного віку ґендерні відмінності у вживанні дітьми прикметників найбільш значні. Причину активного вживання в мові прикметників дівчатами ми бачимо як у психологічних особливостях, так і в гендерних установках дорослих, що оточують їх (активне вживання іменників і прикметників із зменшувально-пестливими суфіксами)

В статье теоретически обосновывается и экспериментально проверяется правомерность разработанной диагностики методом групп контрастирования. Актуальность такого исследования определяется недостаточной разработанностью проблемы диагностики грамматических аспектов речи в дошкольном возрасте для славянских (флективных по природе) языков. Доказано, что у дошкольника на первых этапах отсутствует речевая деятельность отдельно от предмета, поэтому объектом ее направленности является не речевая деятельность, а единое смысловое целое, событие, которое представлено в предложении (иногда в виде предложения). фраза, слово). На следующих этапах меняется отношение ребенка к речевой действительности. Эта реальность уже особенная, отличная от субъекта. Для всех этапов речи и речевого развития ребенка характерен ограниченный и неустойчивый характер ориентировки на те или иные аспекты языковой действительности, когда дошкольник ориентируется либо на смысловую, либо на формальную сторону речи. В конце старшего дошкольного возраста гендерные различия в употреблении детьми прилагательных наиболее значительны. Причину активного употребления в речи прилагательных девочками мы видим как в психологических особенностях, так и в гендерных установках окружающих их взрослых (активное употребление существительных и прилагательных с уменьшительно-ласкательными суффиксами)