Show simple item record

dc.contributor.authorШевчук, О.
dc.contributor.authorShevchuk, O.
dc.contributor.authorШевчук, В.
dc.contributor.authorShevchuk, V.
dc.date.accessioned2021-03-31T17:04:06Z
dc.date.available2021-03-31T17:04:06Z
dc.date.issued2021
dc.identifier.citationShevchuk О., Shevchuk V. Features of sheet apparatus of sugar beet under retardants treatment / О. Shevchuk, V. Shevchuk // Annali d’Italia. 2021. №15. – P. З-6uk_UA
dc.identifier.urihttp://93.183.203.244:80/xmlui/handle/123456789/7845
dc.descriptionБіологія. Цукровий буряк. Обробка ретардантамиuk_UA
dc.description.abstractДосліджено вплив препаратів ангиберелінового типу з різним механізмом дії – паклобутразол (0,05%) і декстрел (0,3%) на формування листкової поверхні, структури фотосинтетичного апарату та особливостей функціонування листка рослин цукрового буряка при штучній регуляції росту за допомогою ретардантів. Встановлено, що у рослин цукрового буряка за дії ретардантів спостерігалося уповільнення наростання сумарної листкової поверхні. При цьому більш рістгальмуючий ефект був виявлений під час застосування паклобутразолу (0,05%). У оброблених препаратами рослин кількість листків, що відмерли за весь період вегетації була незмінною в порівнянні з контролем. Встановлено, що зменшення площі листків супроводжувалося їх потовщенням за рахунок збільшення розмірів клітин стовпчастої та губчастої паренхіми, зменшенням розмірів клітин епідермісу і зростанням кількості продихів на одиницю площі листка. При цьому значення продихового показника, який характеризує відношення кількості продихів до загальної кількості всіх клітин епідермісу на одній і тій же площі, по всіх варіантах досліду було однаковим, тобто співвідношення продихів і інших клітин епідермісу під впливом ретардантів не змінювалося. Ретарданти є потужним засобом регуляції активності асиміляційного апарату – однієї із складових донорно-акцепторної системи рослин, і можуть бути застосовані для цілеспрямованої регуляції перерозподілу пластичних речовин у цукрового буряка.uk_UA
dc.description.abstractИсследовано влияние препаратов ангиберелинового типа с различным механизмом действия - паклобутразол (0,05%) и декстрелом (0,3%) на формирование листовой поверхности, структуры фотосинтетического аппарата и особенностей функционирования листа растений сахарной свеклы при искусственной регуляции роста с помощью ретарданты. Установлено, что у растений сахарной свеклы за действия ретардантов наблюдалось замедление нарастания суммарной листовой поверхности. При этом более ростгальмуючий эффект был обнаружен при применении паклобутразолу (0,05%). В обработанных препаратами растений количество листьев, отмерших за весь период вегетации была неизменной по сравнению с контролем. Установлено, что уменьшение площади листьев сопровождалось их утолщением за счет увеличения размеров клеток столбчатой и губчатой паренхимы, уменьшением размеров клеток эпидермиса и ростом числа устьиц на единицу площади листа. При этом значение продихового показателя, характеризующего отношение количества устьиц к общему числу всех клеток эпидермиса на одной и той же площади, по всем вариантам опыта было одинаковым, то есть соотношение устьиц и других клеток эпидермиса под влиянием ретарданты не менялось. Ретарданты является мощным средством регуляции активности ассимиляционного аппарата - одной из составляющих донорно-акцепторной системы растений, и могут быть применены для целенаправленной регуляции перераспределения пластических веществ в сахарной свеклы.ru
dc.description.abstractWe studied the influence of antigibberellin compounds with different mechanisms of action-Paclobutrazole (0,05 %) and Dextrel (0,3 %) on the formation of leaf surface, structure of photosynthetic apparatus and features of leaf functioning under retardants artificial growth control on sugar beet plants. We found that retardants treatment slowed the growth of total leaf surface of sugar beet. At the same time, application of Paclobutrazole (0,05 %) caused a greater retardation effect on plant growth. The number of dead leaves of treated plants during vegetation season was unchanged compared to control. We established that decrease in the leaf area was accom-panied by their thickening due to increase in the size of palisade and spongy parenchyma cells, decrease in the size of epidermal cells and increase in the number of stomatas per unit leaf area. Stomatal index which character-izes the ratio of number of stomata form to the total number of epidermal cells on the same leaf area was identi-cal for all experimental variants, notably, the ratio of stomata and other epidermal cells not changed under re-tardants application. Retardants are a powerful means to regulate the assimilation apparatus activity, one of the donor-acceptor system component, and can be used for the targeted regulation of plastic substances redistribu-tion in sugar beet.en
dc.subjectретардантиuk_UA
dc.subjectмезоструктурна організаціяuk_UA
dc.subjectцукровий бурякuk_UA
dc.subjectBeta vulgaris L.uk_UA
dc.subjectретардантыuk_UA
dc.subjectмезоструктурна организацияuk_UA
dc.subjectсахарная свеклаuk_UA
dc.subjectretardantsuk_UA
dc.subjectmesostructural organizationuk_UA
dc.subjectsugar beetuk_UA
dc.titleFeatures of sheet apparatus of sugar beet under retardants treatmentuk_UA
dc.title.alternativeОсобливості листкового апарату цукрового буряка за обробки ретардантамиuk_UA
dc.title.alternativeОсобенности листового аппарата сахарной свеклы при обработке ретардантамиuk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Files in this item

Thumbnail

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record