Участь єврейської молоді у фабрично-заводському учнівстві в СРСР наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр.

Abstract

Метою статті є розгляд політики СРСР щодо залучення єврейської молоді до шкіл фабрично-заводського учнівства (ФЗУ) у період першої п’ятирічки (1928–1932 рр.), її причин і наслідків. Методологія дослідження базується на аналізі маловідомих і невідомих архівних джерел організації Комзет. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в українській юдаїстиці ця проблема недосліджена, не дивлячись на широку увагу, яка приділяється вивченню єврейської освіти. Висновки. Автор дійшов висновку, що на ФЗУ в СРСР покладалось завдання з виконання як економічних, так і політичних завдань, адже вони мали готувати не лише майстрів і представників молодшого технічного персоналу, а і свідомих, грамотних, технічно підкованих кваліфікованих робітників. Відповідно кількість ФЗУ та учнів, які в них навчались, зростала в СРСР і УСРР з року в рік. Найшвидшими темпами збільшувалась кількість ФЗУ, що створювалися при підприємствах важкої промисловості і транспорту. Процес набору єврейської молоді до ФЗУ (вербування) відбувався дещо хаотично внаслідок об’єктивних і суб’єктивних причин, серед яких – досить високі плани (наряди) на відправлення охочих навчатися у фабзавучах, нав’язування підприємствам учнів попри матеріальну неготовність їх прийняти, халатність деяких працівників Укркомзету і фабзавучів. Унаслідок цього плани, які ставив радянський уряд, не завжди виконувались. Деякі підлітки під час поїздок до ФЗУ і навчання у них стикалися з низкою проблем, а саме: невиплата добових, ненадання продовольчих карток, неможливість за станом здоров’я перебувати у інших кліматичних зонах і займатися важкою фізичною працею. Загалом професійно-технічна освіта, зокрема школи ФЗУ, не користувалися великою популярністю серед єврейсько молоді, однак для того, щоб знайти місце у радянському суспільстві, працевлаштуватись, а також мали певні перспективи, багато підлітків проходили відповідне навчання, хоча у другій половині 1930-х рр. їх кількість суттєво зменшилась.

Целью статьи является рассмотрение политики СССР по привлечению еврейской молодежи в школы фабрично-заводского ученичества (ФЗУ) в период первой пятилетки (1928–1932 гг.), ее причин и последствий. Методология исследования базируется на анализе малоизвестных и неизвестных архивных источников организации Комзет. Научная новизна работы заключается в том, что в украинском юдаистике эта проблема не исследована, несмотря на большое внимание, которое уделяется изучению еврейского образования. Выводы. Автор пришел к выводу, что на ФЗУ в СССР возлагалась задача выполнения как экономических, так и политических задач, ведь они должны были готовить не только мастеров и представителей младшего технического персонала, а и сознательных, грамотных, технически подкованных квалифицированных рабочих. Соответственно количество ФЗУ и учащихся в них росло в СССР и УССР из года в год. Самыми быстрыми темпами увеличивалось количество ФЗУ, которые создавались при предприятиях тяжелой промышленности и транспорта. Процесс набора еврейской молодежи в ФЗУ (вербовки) происходил несколько хаотично вследствие объективных и субъективных причин, среди которых – достаточно высокие планы (наряды) на отправку желающих учиться в фабзаучи, навязывание предприятиям учеников, несмотря на материальную неготовность их принять, халатность некоторых работников Укркомзеау и фабзаучей. В результате планы, которые ставило советское правительство по привлечению еврейских подростков в фабзавучи, не всегда выполнялись. Некоторые подростки во время поездок в ФЗУ и обучения в них сталкивались с рядом проблем, в частности это невыплата суточных, непредоставление продовольственных карточек, невозможность по состоянию здоровья находиться в других климатических зонах и заниматься тяжелым физическим трудом. В общем, профессионально-техническое образование, в том числе школы ФЗУ, не пользовались большой популярностью среди еврейской молодежи, однако для того, чтобы найти место в советском обществе, трудоустроиться, а также иметь определенные перспективы, многие подростки проходили соответствующее обучение, хотя во второй половине 1930-х гг. их количество существенно уменьшилось.

The purpose of the article is to examine the policy of the USSR to attract Jewish youth in the schools of factory apprenticeship (FZU) during the first five-year plan (1928 - 1932), its causes and consequences. The research methodology is based on the analysis of little-known and unknown archival sources of the Komzet organization. Scientific novelty of the work is that this problem has not been studied in Ukrainian Judaism despite wide attention that had been paid to the investigation of Jews education. Conclusions. The author concluded that FZU in the USSR was tasked with both economic and political tasks, as they were obliged to educate not only masters and representatives of junior technical staff, but also conscious, literate, technically qualified workers. Accordingly, the number of FZU and students who studied there grew from year to year in the USSR and Ukrainian SSR. The fastest speed of growing demonstrated FZU established in the heavy industry and transport. The process of recruiting Jewish youths to FZU has been somewhat chaotic due to objective and subjective reasons, including high plans to recruit those wishing to study in apprenticeship schools, imposing students on enterprises despite their financial unwillingness to accept them, negligence of some Ukrkomzet employees and representatives of enterprises. As a result, the Soviet government's plans to involve Jewish adolescents to the education in the apprenticeship schools were not always fulfilled. A number of problems were encountered by some teenagers during their trips to these schools and training there, including the non-payment of secondment costs, non-provision of food cards, heavy physical labor, inability to live in other climatic zones for health reasons. It has been proven that technical and vocational education, including FZU schools, has not been very popular among Jewish youth, but in order to find a place in the Soviet society, to find employment and to have certain prospects, many adolescents have finished education, although their number has significantly decreased in the second half of the 1930s.