Перші кроки Директорії у грудні 1918 – січні 1919 рр. за спогадами діячів української революції
Date
2020Author
Кушко, І.
Кушко, И.
Kushko, I.
Прилипко, Р.
Prylypko, R.
Metadata
Show full item recordAbstract
Мета статті. Державотворчі процеси в роки Української революції 1917 – 1921 рр. відбувалися у складних умовах. Активні учасники тогочасних подій залишили значну кількість спогадів, у яких відображали особистісне ставлення до подій, до державних діячів та роботи державних органів. Автори, на основі спогадів, щоденників, синтетичних праць історико-мемуарного характеру поставили за мету охарактеризувати роботу Директорії у перші місяці її створення. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні структурно-функціонального аналізу, порівняльно-історичного та порівняльно-правового методу. Автори дотримувалися у дослідженні принципів історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна роботи полягає у тому, що використовуючи порівняльно-історичні та порівняльно-правові методи, автори аналізують спогади голів Директорії, прем’єр-міністрів і рядових службовців української-революції 1917 – 1921 рр. та аналізують їх ставлення до перших місяців роботи Директорії. Авторами також показано основні недоліки у роботі державного органу. Висновки. На думку авторів, на роботу Директорії вплинули постійні суперечки її членів. Особливо помітними вони були між В. Винниченком і С. Петлюрою, які боролися за вплив на державний орган. Між цими лідерами були кардинальні розбіжності у напрямках розбудови держави соціалістичної чи європейської моделі. На державотворчі процеси також вплинули чвари між військовою і цивільною адміністрацією, що призводило до постійних конфліктів. Військові не завжди виконували вказівки Директорії. Окрім того, через нестачу кваліфікованих працівників на посади у цивільних та військових адміністраціях часто призначалися недобросовісні виконавці. Утім, чи не найбільшої шкоди державотворчим процесам завдала нечітка державницька політика. Закони видавалися із запізненням, громадяни не завжди були проінформовані про роботу Директорії. За короткий час вона втратила свою популярність і підтримку громадян. Цель статьи. Процессы в годы Украинской революции 1917 – 1921 гг. происходили в сложных условиях. Активные участники прошлых событий оставили значительное количество воспоминаний, в которых отражали личностное отношение к происходящему, к государственным деятелям и работы государственных органов. Авторы, на основе воспоминаний, дневников, синтетических работ историко-мемуарного характера поставили целью охарактеризовать работу Директории в первые месяцы ее создания. Методология исследования основана на сочетании структурно-функционального анализа, сравнительно-исторического и сравнительно-правового метода. Авторы придерживались в исследовании принципов историзма, системности, научности и верификации. Научная новизна работы заключается в том, что используя сравнительно-исторические и сравнительно-правовые методы, авторы анализируют воспоминания глав Директории, премьер-министров и рядовых служащих украинской революции 1917 – 1921 гг. и анализируют их отношения к первым месяцам работы Директории. Авторами также показаны основные недостатки в работе государственного аппарата Выводы. По мнению авторов, на работу Директории повлияли постоянные споры ее членов. Особенно заметными они были между В. Винниченко и С. Петлюрой, которые боролись за влияние на государственный орган. Между этими лидерами были кардинальные различия в направлениях развития государства социалистической или европейской модели. На процессы построения также повлияли ссоры между военной и гражданской администрацией, что приводило к постоянным конфликтам. Военные не всегда выполняли указания Директории. Кроме того, из-за недостатка квалифицированных работников на должности в гражданских и военных администрациях часто назначались недобросовестные исполнители. Впрочем, самый большой вред политическим процессам нанесла нечеткая государственная политика. Законы издавались с опозданием, граждане не всегда были проинформированы о работе Директории. За короткое время она потеряла свою популярность и поддержку граждан. The purpose of the article: State-building processes in the years of Ukrainian 1917 – 1921 took place in difficult conditions. The active participants of the events of that time left a considerable number of memories in which they reflected their personal attitude to the events, to the politicians and the work of state bodies. The authors, based on memoirs, diaries, synthetic works of historical and memoir nature, set out to characterize the work of the Directory in the first months of its creation. The methodology of the study is based on a combination of structural-functional analysis, comparative-historical and comparative-legal method. The authors adhered to the study of the principles of historicism, systematicity, scientificity and verification. The scientific novelty of the work is that, using comparative historical and comparative legal methods, the authors analyzes the memoirs of the Heads of the Directory, Prime Ministers and ordinary servants of the Ukrainian Revolution of 1917 – 1921, and analyzes their relationship to the first months of the Directory's work. The authors also shows the main shortcomings in the work of the state body. Conclusions. According to the authors, the work of the Directory was influenced by the constant disputes of its members. They were especially noticeable between V. Vynnychenko and S. Petliura, who fought for influence on the state body. There were fundamental differences between these leaders in the direction of building a state of socialist or European model? State-building processes have also been affected by feuds between the military and civilian administrations, leading to ongoing conflicts. The military did not always follow the directives of the Directory. In addition, due to the lack of skilled workers in the civil and military administrations, unscrupulous executives were often appointed. However, the state policy-making process did not cause the greatest harm to the state policy. Laws were delayed and citizens were not always informed about the work of the Directory. In a short time, it lost its popularity and support of citizens.