Діалог як засіб особистісно-професійного розвитку майбутніх учителів

Abstract

У статті розглядаються різні підходи до розуміння сутності діалогу як психологічного феномену, а також з’ясуються можливості його використання у процесі професійної підготовки майбутніх учителів. На основі теоретичного аналізу виокремлено чотири підходи до розуміння сутності діалогу: діалог як форма двосторонньої мовленнєвої взаємодії суб’єктів; діалог як спільне просування до істини у процесі обговорення суперечливих питань, розв’язання особистісно значущих проблем; діалог як міжособистісне спілкування, засноване на суб’єкт-суб’єктному характері стосунків між співрозмовниками; діалог як екзистенціальна подія, духовний контакт. Вказані підходи тісно взаємопов’язані, відображають різні аспекти діалогу (його лінгвістичну форму, зміст (предмет), стосунки між співрозмовниками, екзистенціальну сутність) і можуть відігравати важливу роль в особистісно-професійному становленні студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Навчальний діалог розглядається як продуктивний засіб особистісно-професійного розвитку майбутніх учителів, як форма пізнавальної взаємодії рівноправних суб’єктів, кожен з яких має право на власну позицію. Визначено характеристики діалогічної навчальної взаємодії: визнання рівноправності особистісних позицій; відкритість і довір’я між педагогами і студентами, що сприяє спільному пошуку істини й аналізу результатів взаємодії; врахування викладачем інтересів і потреб студентів, зосередженість на співрозмовнику; особистісне ставлення викладача та студентів до інформації, персоніфікація повідомлень; звернення як педагогів, так і студентів до особистого досвіду, пов'язаного з предметом обговорення. Реалізація діалогічного підходу у підготовці майбутніх учителів створює умови для розвитку їх особистісно-професійної зрілості, формування професійно важливих якостей, становлення професійної позиції та життєвої філософії, формування готовності до діалогічної взаємодії у майбутній професійній діяльності.

В статье рассматриваются различные подходы к пониманию сущности диалога как психологического феномена, а также определяются возможности его использования в профессиональной подготовке будущих учителей. Выделены четыре подхода к пониманию сущности диалога: диалог как форма двустороннего речевого взаимодействия субъектов; диалог как общее продвижение к истине в процессе обсуждения противоречивых вопросов, решения личностно значимых проблем; диалог как межличностное общение, основанное на субъект-субъектном характере отношений между собеседниками; диалог как экзистенциальное событие, духовный контакт. Указанные подходы тесно взаимосвязаны, отображают различные аспекты диалога (его лингвистическую форму, содержание (предмет), отношения между собеседниками, экзистенциальную сущность) и могут играть важную роль в личностно-профессиональном становлении студентов высших педагогических учебных заведений. Учебный диалог рассматривается как продуктивное средство личностно-профессионального развития будущих учителей, как форма познавательного взаимодействия равноправных субъектов, каждый из которых имеет право на собственную позицию. Определены характеристики диалогического учебного взаимодействия: признание равноправия личностных позиций; открытость и доверие между педагогами и студентами, способствующие общему поиску истины и анализу результатов взаимодействия; учет преподавателем интересов и потребностей студентов, сосредоточенность на собеседнике; личностное отношение преподавателя и студентов к информации, персонификация сообщений; обращение как педагогов, так и студентов к личному опыту, связанному с предметом обсуждения. Реализация диалогического подхода в подготовке будущих учителей создает условия для развития их личностно-профессиональной зрелости, формирования профессионально важных качеств, становления профессиональной позиции и жизненной философии, формирования готовности к диалогическому взаимодействию в будущей профессиональной деятельности.

Different approaches to understanding the essence of dialogue as a psychological phenomenon are highlighted in the article, as well as possibilities of its use in the process of professional training of future teachers. On the basis of theoretical analysis, four approaches to the understanding of the essence of dialogue are singled out: dialogue as a form of bilateral speech interaction of objects; dialogue as a common promotion to the truth in the process of discussing controversial issues, solving personally significant problems; dialogue as interpersonal communication, based on the subject-subjective nature of relationship between the interlocutors; dialogue as an existential event, spiritual contact. The indicated approaches are closely connected and reflect various aspects of the dialogue (its linguistic form, content (subject), relations between the interlocutors, the existential essence) and can play an important role in the personal and professional formation of students of higher pedagogical educational institutions. The educational dialogue is considered productive means of personal and professional development of future teachers, a form of cognitive interaction of equal objects, each of whom has the right for own position. The characteristics of dialogical educational interaction are defined: recognition of equality of personality positions; openness and trust between teachers and students, which contribute to a common search for truth and analysis of the results of interaction; consideration students’ interests and needs by a teacher, focus on the interlocutor; personal attitude of teachers and students to information, personification of messages; appeal of both teachers and students to personal experience related to the subject of discussion. The implementation of the dialogic approach in the training of future teachers creates conditions for the development of their personal and professional maturity, the formation of professionally important qualities, the development of a professional position and philosophy of life, and the formation of readiness for dialogue interaction in future professional activities.