Вивчено вплив гібереліну та ретардантів на накопичення і перезподіл основних елементів мінерального живлення у вегетативних органах та плодах рослин аґрусу сорту Машенька в зв’язку з продуктивністю культури. Встановлено, ...

Антигіберелінові препарати есфон, тебуконазол та хлормекватхлорид сприяли перерозподілу різних форм азоту між органами рослин баклажанів сорту Алмаз протягом вегетаційного періоду. Ретарданти посилювали відтік азотовмісних ...

Проведено порівняльний аналіз впливу гібереліну та ретардантів на продуктивність та якість продукції томатів гібриду Солероссо. При застосуванні препаратів достовірно збільшувалася загальна кислотність у всіх дослідних ...

Представлено результати вивчення особливостей ростових процесів, морфогенезу та функціонування донорно-акцепторної системи рослин томатів за дії гібереліну та його антагоністів – триазолпохідного препарату тебуконазолу та ...

Показано, що ретарданти тебуконазол та хлормекватхлорид уповільнювали відтік білкового азоту з коріння. За дії етиленпродуценту есфону відбувалося зростання вмісту азоту у корінні за рахунок білкової його форми в першій ...

У статті розглянуто сучасні уявлення про особливості використання гібереліну та ретардантів для направленої регуляції фізіологічних процесів росту сільськогосподарських культур. Детально проаналізовано вплив основних груп ...

Вивчено вплив гібереліну та ретардантів на анатомо-морфологічні характеристики рослин томатів сорту Солероссо. Встановлено, що за дії гібереліну та ретардантів відмічалося достовірне збільшення кількості листків, їх маси ...

Стаття присвячена аналізу та узагальненню особливостей фізіологічної дії регуляторів росту рослин синтетичного походження інгібіторного типу. Встановлено, що дані препарати здатні регулювати ростові процеси, гістогенез, ...

Висвітлені теоретичні та практичні аспекти застосування синтетичних регуляторів росту рослин інгібіторного типу на різних сільськогосподарських культурах та їх екологічна безпека.

Застосування препаратів ретардантної дії декстрелу та паклобутразолу на рослинах цукрового буряка у фази 60-ти та 80-ти днів вегетації підвищувало продуктивність культури: масу коренеплодів та цукристість.