Самозбереження як принцип організації матеріальних систем
Abstract
Принцип самозбереження - окремий випадок загального принципу збереження. Процес самозбереження матеріальних систем - обумовлений не тільки «Зовнішнім» дією законів природи, а й «зусиллям» самих систем, -
внутрішньо властивих їм інтенції самосохраняться. Це «вміння» має різний прояв у неорганічних, органічних і соціальних систем, але зростання цього зусилля від неорганічних систем до систем соціальним з очевидністю простежується. Є підстави вважати, що самозбереження - спонукальний мотив і найважливіший механізм функціонування та еволюції матеріальних систем, в т.ч. соціальних, і що вектор еволюції систем земної природи був незмінно спрямований на вдосконалення способів і форм самозбереження систем. Принцип самосохранения – частный случай всеобщего принципа сохранения. Процесс самосохранения материальных систем – обусловлен не только «внешним» действием законов природы, но и «усилием» самих систем, – внутренне присущих им интенции самосохраняться. Это «умение» имеет разное проявление у неорганических, органических и социальных систем, но возрастание этого усилия от неорганических систем к системам социальным с очевидностью прослеживается. Есть основания считать, что самосохранения – побудительный мотив и важнейший механизм функционирования и эволюции материальных систем, в т.ч. социальных, и что вектор эволюции систем земной природы был неизменно направлен на совершенствование способов и форм самосохранения систем. The principle of self-preservation is a particular case of the universal principle of conservation. The process of self-preservation of material systems - is conditioned not only The "external" action of the laws of nature, but also the "effort" of the systems themselves, Intrinsic intents of self-preservation. This "skill" has a different manifestation in inorganic, organic and social systems, but the increase in this effort from inorganic systems to social systems can be clearly traced. There is reason to believe that self-preservation is an incentive motive and the most important mechanism for the functioning and evolution of material systems, incl. Social, and that the vector of the evolution of systems of terrestrial nature was invariably aimed at improving the ways and forms of self-preservation of systems.
Collections
Related items
Showing items related by title, author, creator and subject.
-
Проблема «людина і природа» у природничо- науковому осмисленні сьогодення
Hudzevych, A. V.; Гудзевич, А. В.; Броннікова, Л. Ф.; Bronnikova, L. F.; Бронникова, Л. Ф. (Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015)Акцентовано увагу на основну проблему сьогодення – проблему взаємодії "Людини і природи". Окреслені концепції, які стосуються цієї проблематики та вказані на основні практичні кроки її вирішенні в науковій і освітній сферах. ... -
Стуктура готовості вчителя фізичної культури до формування здоров’язбережувальної компетентності учнів
Драчук, Андрій; Ковінько, Михайло; Романенко, Віктор; Чернишенко, Тамара; Свірщук, Наталія; Drachuk, Andrii; Kovinko, Mykhailo; Romanenko, Viktor; Chernyshenko, Tamara; Svirshchuk, Nataliia (ТОВ "ТВОРИ", 2021)Актуальність Питання здоров’я і здоров’язбереження належать до пріоритетних завдань суспільного розвитку, обумовлюють актуальність теоретичної і практичної їх розробки, необхідність розгортання відповідних наукових досліджень, ... -
Особливості містобудування на Поділлі у другій половині ХХ ст.
Крижанівський, О. А.; Крыжановский, А. А.; Kryzhanovsky, A. A. (Вінниця, 2011)У статті розглядається структура, рівні, фактори та принципи сталого просторового розвитку Барського району із точки зору теорії демоекосистеми, де культурно, соціально, економічно та екологічно збалансований розвиток ...