Особливості індивідуальних способів регуляції положень тіла спортивних гімнастів під час виконання завдань на статодинамічну стійкість
Дата
2023Автор
Литвиненко, Юрій
Долинський, Борис
Буховець, Божена
Романенко, Сергій
Погорелова, Олена
Metadata
Показать полную информациюАннотации
Актуальність теми дослідження. Одним з найбільш важливих правил досягнення високої майстерності у спортивних видах гімнастики є дотримання принципів виконання композицій. У цих композиціях необхідно поєднувати фізичні вправи статичного та динамічного характеру для побудови технічно правильних зв’язків. Реалізація техніки рухових дій тіла спортсмена зростає у складних умовах статодинамічної стійкості. Спортсмен повинен показово ефективно виконати вправу як на опорі, так і в безопорному положенні. Також спортсмену необхідно продемонструвати можливість регуляції положень тіла при виконані простих і складних вправ. Мета статті полягає в оцінці індивідуальних способів регуляції положень тіла гімнастів під час виконання завдань на стійкість тіла в рухових тестах. Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань використано такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та документальних матеріалів; педагогічні: рухові тести – проба стійка на руках (руки розташовані на відстані ширини плечей), проба Бірюк, проба Ромберга складна, експертна оцінка; інструментальні (переміщення центру тиску стоп на опору) – COP (center of pressure) і руху загального центра мас тіла – COM (center of mass) у функції часу на платформі стабілографічній платформі Kistler (Typ 2812A1-3); математична обробка даних. Результати дослідження. У дослідженні взяли участь спортсмени, які займаються спортивною гімнастикою (n = 9, із яких 3 – МСМК і 6 – МС) віком – 20,4±1,7 років. У досліджуваних було констатовано наступні показники: зріст – 170,0±4,0 см; маса тіла – 72,4±3,6 кг. Результати роботи. У науковому досліджені відображено результати статодинамічної стійкості гімнастів високої кваліфікації під час виконання трьох різних тестів за положенням тіла та способами його регуляції. Першочергово запропоновані тести об’єднують показники, що характеризують рівень формування рухової навички збереження стійкості тіла та рівень фізичної підготовленості спортсменів, на основі яких будується подальша стратегія та тактика статодинамічної стійкості. У результаті дослідження регуляції положення тіла гімнастів, що мають кваліфікацію МС і МСМК, у рухових тестах під час виконання завдань на стійкість, було встановлено індивідуальні способи мікроколивань ланок тіла та макроколивань у сагітальній і фронтальній площинах; зареєстровано вражену симетрію й асиметрію рухів, а також різні показники витрачання енергії. Якість регуляції пози під час виконання рухових тестів детерміновано умовами опори, положенням тіла, обмеженою зоровою орієнтацією, різним індивідуальним рівнем спортивно-технічної майстерності гімнастів. У тесті «стійка на руках» гімнасти демонстрували сформовану рухову навичку збереження рівноваги тіла в перевернутому положенні тіла вниз головою. Частина випробуваних здійснювала регулювання положенням тіла мікроколиваннями в плечових і тазостегнових суглобах. Рівновага тіла під час виконання цього тесту була стабільною. Показники СОР у сагітальній площині становили 0,26ч4,75 N, у фронтальній площині вони були рівні 8,64ч0,8 N. Це свідчить про високий рівень сенсомоторної координації, що підтверджують показники економічного витрачання енергії: COM Wy = 0,15ч2,43 J, СОМ Wx = 0,17ч2,12 J. Структура COP і COM під час виконання гімнастами МС і МСМК проби Бірюка та проби Ромберга була складною, відзначались показники великої амплітуди коливань тіла з витрачанням енергії. Висновки. Запропонований підхід допомагає не припускати технічні помилки при виконанні вправ у комбінаціях. Необхідно відокремити й резерви вдосконалення статодинамічної стійкості, що полягають у наступних елементах координаційного тренування, як розвиток «школи» рухів на всіх етапах спортивної підготовки, формування рухової навички, тривале утримання рівноваги тіла, удосконалення спеціальної фізичної й технічної підготовленості, а також підвищення вестибулярної стійкості та чутливості спортсменів. Relevance of the research topic. One of the most important rules for achieving sportsmanship in the sports of gymnastics is compliance with the principles of performing compositions. In these compositions, it is necessary to combine physical exercises of a static and dynamic nature in order to build technically correct connections. The realization of the technique of motor actions of the athlete's body increases in difficult conditions of statodynamic stability. The athlete must perform the exercise demonstrably effectively both on support and in an unsupported position. Also, the athlete needs to demonstrate the ability to regulate body positions when performing simple and complex exercises. The purpose of the article consists in the assessment of individual ways of regulating body positions of gymnasts during performance of body stability tasks in movement tests. Research methods. The following research methods were used to fulfill the tasks: analysis of scientific and methodological literature and documentary materials; pedagogic: movement tests – handstand test, Biryuk test, Romberg’s complex test, expert evaluation; instrumental (movement of the center of pressure of the feet on the support) – COP (center of pressure) and movement of the general center of mass of the body – COM (center of mass) as a function of time on the platform of the Kistler stabilographic platform (Typ 2812A1-3); mathematical data processing. Research results. Athletes engaged in gymnastics (n = 9, of which 3 – MSMK and 6 – MS) participated in the study, aged 20.4±1.7 years. The following indicators were determined in the subjects: height - 170.0±4.0 cm; body weight – 72.4±3.6 kg. Work results. The results of statodynamic stability of highly qualified gymnasts during the performance of three different tests on body position and methods of its regulation are reflected in the scientific study. First of all, the proposed tests combine indicators that characterize the level of formation of the motor skill of maintaining body stability and the level of physical fitness of athletes, on the basis of which the further strategy and tactics of statodynamic stability are built. As a result of the study of the regulation of the body position of gymnasts with MS and MSMK qualifications, in movement tests during the performance of stability tasks, individual methods of microoscillations of body parts and macrooscillations in the sagittal and frontal planes were established; affected symmetry and asymmetry of movements were registered, as well as various indicators of energy expenditure. The quality of posture regulation during movement tests is determined by the conditions of support, body position, limited visual orientation, and different individual levels of sports and technical skill of gymnasts. In the "handstand" test, gymnasts demonstrated the formed motor skill of maintaining body balance in an inverted position of the body upside down. Part of the subjects adjusted the body position by microoscillations in the shoulder and hip joints. Body balance during this test was stable. The SOR indicators in the sagittal plane were 0.26 ч 4.75 N, in the frontal plane they were equal to 8.64 ч 0.8 N. This indicates a high level of sensorimotor coordination, which is confirmed by the indicators of economic energy expenditure: COM Wy = 0. 15 ч 2.43 J, COM Wx = 0.17 ч 2.12 J. The structure of COP and COM during the execution of the Biryuk test and the Romberg test by the MS and MSMK gymnasts was complex, indicators of a large amplitude of body oscillations with energy expenditure were noted. Conclusions. The proposed approach helps to avoid technical errors when performing exercises in combinations. It is also necessary to separate the reserves for improving statodynamic stability, which consist of the following elements of coordination training, such as the development of the "school" of movements at all stages of sports training, the formation of motor skills, long-term maintenance of body balance, the improvement of special physical and technical preparedness, as well as the increase of vestibular stability and sensitivity of athletes.