Вплив декстрелу та паклобутразолу на продуктивність цукрового буряка

Abstract

Вивчали вплив паклобутразолу (0,05% та 0,025%) і декстрелу (0,3%) на морфогенез, продуктивність, мезоструктурну та асиміляційну активність, а також активність гіберелінів і вмісту різних форм абсцизової кислоти у листках цукрового буряка. Встановлено, що зменшення площі листків супроводжується їх потовщенням за рахунок збільшення розмірів клітин стовпчастої та губчастої паренхіми, зменшенням розмірів клітин епідермісу і зростанням кількості продихів на одиницю площі листка. Інтенсивність фотосинтезу листків дослідних рослин була нижчою, ніж контрольних, а частка дихальних процесів у їх вуглекислотному газообміні – більшою. Декстрел та паклобкутразол по-різному впливали на співвідношення листкового і мезофільного опорів дифузії СО2 та концентрацію вуглекислоти у міжклітинниках, що свідчить про різну спрямованість регуляції активності асиміляційного апарату за їх участі. Встановлено, що обробка рослин цукрового буряка 0,025%-им паклобутразолом у період утворення 20-22 листків призводила до зменшення активності вільних гіберелінів, збільшення вмісту вільної абсцизової кислоти (АБК) і зменшення зв’язаної форми АБК в листках. Виявлено, що обробка рослин ретардантами знижує відношення мас сухих речовин гички до коренеплоду, що свідчить про перерозподіл асимілятів на користь росту маси коренеплоду і підвищення показника господарської ефективності урожаю. Найбільш ефективна регуляція продукційного процесу цукрових буряків відбувається при застосуванні розчину 0,025%-го паклобутразолу у період утворення 14-16 листків, що дозволяє підвищити урожайність коренеплодів на 22%, а цукристість – на 1,3%.

Изучали влияние паклобутразолу (0,05% и 0,025%) и декстрелом (0,3%) на морфогенез, производительность, мезоструктурну и ассимиляционной активность, а также активность гиббереллинов и содержания различных форм абсцизовой кислоты в листьях сахарной свеклы. Установлено, что уменьшение площади листьев сопровождается их утолщением за счет увеличения размеров клеток столбчатой ​​и губчатой ​​паренхимы, уменьшением размеров клеток эпидермиса и ростом числа устьиц на единицу площади листа. Интенсивность фотосинтеза листьев исследовательских растений была ниже, чем контрольных, а доля дыхательных процессов в их углекислотном газообмене - больше. Декстрелом и паклобкутразол по-разному влияли на соотношение слоеного и мезофильного сопротивлений диффузии СО2 и концентрацию углекислоты в межклетниках, что свидетельствует о разной направленности регуляции активности ассимиляционного аппарата с их участием. Установлено, что обработка растений сахарной свеклы 0,025% -ным паклобутразолом в период образования 20-22 листьев приводила к уменьшению активности свободных гиббереллины, увеличение содержания свободной абсцизовой кислоты (АБК) и уменьшение связанной формы АБК в листьях. Выявлено, что обработка растений ретардантами снижает отношение масс сухих веществ ботвы к корнеплода, что свидетельствует о перераспределении ассимилятов в пользу роста массы корнеплода и повышения показателя хозяйственной эффективности урожая. Наиболее эффективная регуляция продукционного процесса сахарной свеклы происходит при применении раствора 0,025% -го паклобутразолу в период образования 14-16 листьев, позволяет повысить урожайность корнеплодов на 22%, а сахаристость - на 1,3%.

The effects of peclobutrazole (0.05% and 0.025%) and dextrole (0.3%) on morphogenesis, productivity, mesostructural and assimilation activity, as well as the activity of gibberellins and the content of various forms of abscisic acid in sugar beet leaves were studied. It was established that the decrease in leaf area is accompanied by their thickening by increasing the size of the cells of the columnar and spongiform parenchyma, reducing the size of the epidermis cells and increasing the number of stomata per unit leaf area. The intensity of photosynthesis of leaves of experimental plants was lower than the control ones, and the share of respiratory processes in their carbon dioxide gas exchange was greater. Dextril and pecklobutrazole had a different effect on the ratio of the puff and mesophilic resistance of CO2 diffusion and the concentration of carbon dioxide in the intercellular cells, which indicates a different orientation of the regulation of the activity of the assimilation apparatus with their participation. It was established that the treatment of sugar beet plants with 0.025% -while pklobutrazole during the formation of 20-22 leaves led to a decrease in the activity of free gibberellins, an increase in the content of free abscisic acid (ABC) and a decrease in the bound ABC form in the leaves. It was found that the treatment of plants with retardants reduces the ratio of masses of dry matter to the root crop, which indicates the redistribution of assimilates in favor of growth of the root of the root and increase the index of economic efficiency of the crop. The most effective regulation of the production process of sugar beet occurs when using a solution of 0.025% of puclobutrazole during the period of formation of 14-16 leaves, which allows to increase the yield of root crops by 22%, and sugar content - by 1.3%.