Культурно-громадська діяльність Михайла Грушевського кінця ХІХ – початку ХХ століття у висвітленні польської публіцистики

Abstract

Мета статті полягає в з’ясуванні особливостей польської рецепції культурно-громадської діяльності М. Грушевського в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів та методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна статті полягає у спробі спеціального аналізу рецепції культурно-громадської діяльності М. Грушевського на сторінках польської публіцистики кінця ХІХ – початку ХХ ст. Висновки. Доведено, що на відміну від амбівалентного ставлення польських інтелектуалів до наукової діяльності М. Грушевського, оцінки ними його культурно-громадської праці були одностайно негативними. Польські політики протилежних таборів об‘єдналися у своєму безоглядному відкиданні вимоги хоча б позірного зрівняння в громадянських правах українців і поляків галицького краю. Така постава була наслідком солідарного переконання всіх політичних еліт про історичну «польськість» східногалицьких теренів, на яких українці можуть мати лише права національної меншини. Тому замість адекватної рецепції пропозицій М. Грушевського стосовно нормалізації польсько-українського діалогу, ми бачимо в польській публіцистиці здебільшого профанацію та висміювання його ініціатив, покликаних показати опонента безнадійним мрійником або небезпечним радикалом. Така відмова від запропонованих М. Грушевським рецептів налагодження міжнаціонального порозуміння на засадах взаємоповаги та рівноправності мала наслідком чимало трагічних подій польсько-української історії першої половини ХХ ст.

Цель статьи состоит в выяснении особенностей польской рецепции культурно-общественной деятельности М. Грушевского в Галиции в конце XIX - начале ХХ в. Методологическую основу составляет междисциплинарный подход. Особый акцент сделан на структурно-функциональном системном анализе историографических фактов и методе критического анализа документального материала. Научная новизна статьи заключается в попытке специального анализа рецепции культурно-общественной деятельности М. Грушевского на страницах польской публицистики конца XIX - начала ХХ в. Выводы. Доказано, что в отличие от амбивалентного отношения польских интеллектуалов к научной деятельности М. Грушевского, оценки ими его культурно-общественной работы были единодушно отрицательными. Польские политики противоположных лагерей объединились в своем безоглядном отвержении требования хотя бы минимального уравнения в гражданских правах украинцев и поляков галицкого края. Такая позиция была следствием солидарного убеждения всех политических элит об исторической «польскости» Восточной Галиции, в которой украинцы могут иметь только права национального меньшинства. Поэтому вместо адекватной рецепции предложений М. Грушевского относительно нормализации польско-украинского диалога, мы видим в польской публицистике в основном профанацию и высмеивание его инициатив, призванных показать оппонента безнадежным мечтателем или опасным радикалом. Такой отказ от предложенных М. Грушевским рецептов налаживания межнационального согласия на основе взаимоуважения и равноправия привел к многим трагическим событиям польско-украинской истории первой половины ХХ в.

The purpose of the article is to clarify the features of the Polish reaction to cultural and social activities of M. Hrushevsky in Galicia at the end of the 20-th - beginning of the 21-st century. The methodological basis is an interdisciplinary approach. Particular emphasis is placed on the structural-functional systematic analysis of historiographical facts and the method of critical analysis of documentary material. The scientific novelty of the article lies in an attempt to analyse the reaction to cultural and social activities of M. Hrushevsky in the pages of Polish journalism at the end of the 20-th - beginning of the 21-st century. Conclusions. As a result, we would like to note that in contrast to the ambivalent attitude of Polish intellectuals to the scientific works of M. Hrushevsky, their assessments of his cultural and social activity were unanimously negative. Polish politicians from the opposing camps united in their reckless rejection of the demand for at least apparent equality in the civil rights of Ukrainians and Poles in the Galician region. This attitude was the result of the solidary conviction of all political elites about the historical “Polishness” of the East Galician territories, where Ukrainians can only have the rights of a national minority. Therefore, instead of an adequate reception of M. Hrushevsky’s proposals regarding the normalization of the Polish-Ukrainian dialogue, Polish journalism mostly resorted to profanation and ridicule of his initiatives in order to portray the opponent as a hopeless dreamer or a dangerous radical. Such a rejection of M. Hrushevsky’s proposals for the establishment of interethnic understanding on the basis of mutual respect and equality resulted, as we know, in many tragic events in the Polish-Ukrainian history of the first half of the twentieth century.