Національно-патріотичне виховання на заняттях української словесності

Abstract

У статті розглядається питання про систему патріотичного виховання, про значення уроків словесності для формування національно свідомих громадян України. Автор звертає увагу на те, які форми і методи важливо застосовувати у процесі вивчення української мови та літератури з метою патріотичного виховання молоді. Упродовж патріотичного виховання засобами мови та літератури повинні формуватися складники патріотичної вихованості, які ґрунтуються на життєвих стереотипах українського народу і узгоджуються з народними уявленнями про високі виміри морального, етичного, духовного, гуманістичного, відображають національний менталітет. Щоб художні твори посіли належне місце у формуванні складників вихованості патріотичних почуттів у вихованців, на на заняттях української літератури необхідно моделювати ситуації, які сприятимуть розумінню студентами суспільно-політичних явищ, змальованих автором у творі, проводити аналогії із сучасністю. Через мистецтво слова пробуджувати національну свідомість, любов до Батьківщини, свого народу, бажання стати на його захист. Автор звертає увагу на те, які міжпредметні зв’язки, форми і методи важливо застосовувати у процесі вивчення української мови та літератури з метою патріотичного виховання молоді. Таке виховання має здійснюватися на основі проблемного вивчення текстів, їх системності, де домінантою є настанови до національного відродження. Сутністю викладача рідної мови та літератури має бути висока культура, непохитна національна свідомість, глибоке розуміння тих складних завдань, які сьогодні потрібно розв’язувати незалежній Українській державі. Усе це педагог не тільки повинен передати своїм вихованцям, а бути беззаперечним зразком для наслідування. Автор ділиться досвідом роботи та системою традиційних виховних заходів, створеною у Вінницькому технічному коледжі, який є базовим для ВНЗ I-II р.а.

В статье рассматривается вопрос о системе патриотического воспитания, о значении уроков словесности для формирования национально сознательных граждан Украины. Автор обращает внимание на то, какие формы и методы важно применять в процессе изучения украинского языка и литературы с целью патриотического воспитания молодежи. В течение патриотического воспитания средствами языка и литературы должны формироваться составляющие патриотической воспитанности, основанные на жизненных стереотипах украинского народа и согласуются с народными представлениями о высоких измерения нравственного, этического, духовного, гуманистического, отражают национальный менталитет. Чтобы художественные произведения заняли достойное место в формировании составляющих воспитанности патриотических чувств у воспитанников, на на занятиях украинской литературы необходимо моделировать ситуации, которые будут способствовать пониманию студентами общественно-политических явлений, описанных автором в произведении, проводить аналогии с современностью. Через искусство слова пробуждать национальное сознание, любовь к Родине, своему народу, желание встать на его защиту. Автор обращает внимание на то, какие межпредметные связи, формы и методы важно применять в процессе изучения украинского языка и литературы с целью патриотического воспитания молодежи. Такое воспитание должно осуществляться на основе проблемного изучения текстов, их системности, где доминантой является установки к национальному возрождению. Сущностью преподавателя родного языка и литературы должно быть высокая культура, непоколебимая национальное сознание, глубокое понимание тех сложных задач, которые сегодня нужно решать независимом Украинском государстве. Все это педагог не только должен передать своим воспитанникам, а быть безоговорочным образцом для подражания. Автор делится опытом работы и системой традиционных воспитательных мероприятий, созданной в Винницком техническом колледже, который является базовым для вузов I-II аккредитации.

The article proposes question about the system of patriotic education about the importance of literature for the formation nationally conscious citizens of Ukraine. The author pays attention to the forms and methods used in the study of Ukrainian language and literature for the purpose of patriotic education of youth. While learning patriotic education by means of language and literature should be formed patriotic upbringing, based on stereotypes of life of the Ukrainian people and consistent with people's perceptions of higher dimensions of moral, ethical, spiritual, humanistic and reflect the national mentality. At the lessons of Ukrainian literature we must create situations that further to students' understanding of social and political phenomena described by the author in the book and draw analogies with the present. By the art of words we have to awaken national consciousness, love to our of country, its people, the desire to stand on its defense. The author points out which interdisciplinary communication, forms and methods have to be use of learning Ukrainian language and literature for the purpose of patriotic education of youth. Such education should be based on problem-based study of texts, their consistency, where the dominant are guidelines for national revival. A the teacher of the native language and literature should be a man of culture, with inflexible national consciousness, with a deep understanding of the challenges that need to be solved today by the independent Ukrainian state. Every thing mentioned above, a teacher should not only tell his students, but such teacher has to be the person to follow. The author shanes his experience and traditional system of educational measures established in Vinnytsia technical college.