Культурологічний контекст рецепції сакрального в музичному мистецтві Європи другої половини ХХ – початку ХХІ століть

Abstract

Метою статті є розгляд феномену рецепції сакрального в сучасному європейському музичному мистецтві в його культурологічному контексті, що зумовлює специфіку й сутність досліджуваного явища. Методологічне підґрунтя роботи складають праці О. Шпенглера, К. Г. Юнга, О. Лосєва, а також теорія субкультурної стратифікації суспільства. У процесі дослідження використовуються системний, історичний та рецептивний методи, що дозволяє спостерігати досліджуване явище в його цілісності. Наукову новизну роботи становить твердження, що у західноєвропейському музичному мистецтві другої половини ХХ – початку ХХІ століть знаходить відбиток вирішальний культурний процес – формування нового світобачення, зумовлене еволюцією уявлень про сакральне. Висновки. У загальній динаміці рецепції сакрального в сучасному західноєвропейському музичному мистецтві простежуються дві тенденції: деструктивна, пов’язана з кризою пріоритету особистісного начала, що знаходить вираження у постмодерністичній парадигмі, і конструктивна, що зароджується у надрах попередньої й пов’язана із формуванням нового світобачення.

Цель статьи – рассмотрение феномена рецепции сакрального в современном европейском музыкальном искусстве в его культурологическом контексте, который обуславливает специфику и сущность исследуемого явления. Методологическую основу работы составляют труды О. Шпенглера, К. Г. Юнга, О. Лосева, а также теория субкультурной стратификации общества. В процессе исследования используются системный, исторический и рецептивный методы, позволяющие наблюдать исследуемое явление в его целостности. Научная новизна работы заключается в утверждении, что в западноевропейском музыкальном искусстве второй половины ХХ – начала ХХІ веков находит отражение значимый культурный процесс – формирование нового мироощущения, обусловленное эволюцией представлений о сакральном. Выводы. В общей динамике рецепции сакрального в современном западноевропейском музыкальном искусстве прослеживаются две тенденции: деструктивная, связанная с кризисом приоритета личностного начала, что находит выражение в постмодернистической парадигме, и конструктивная, зарождающаяся в недрах предыдущей и связанная с формированием нового видения мира.

The purpose of the work is analysis of the phenomenon of the reception of sacred in the modern European music in its culturological context that determines specifics and essence of the phenomenon explored. Fundamental works of O. Spengler, K. G. Jung, O. Losev and the theory of subculture stratification of society constitute the methodological basis of the article. System, historical and receptive methods are used in the process of the research. The methods allow observing of the phenomenon investigated in all its integrity. Scientific novelty of the work consists in the statement that the important cultural process reflects in the music in the second half of the 20th – beginning of the 21st centuries. That is forming of a new world outlook, determined by the evolution of the reception of sacred. Conclusions. There are two tendencies in the general dynamics of the reception of the sacred. The first one is destructive; it is connected with the crisis of the priority of personality principles that finds its realization in the postmodern paradigm. The second tendency, taking its origin in the depths of the former, is constructive. It is connected with the forming of a new world outlook.