Кафедра географії
http://93.183.203.244:80/xmlui/handle/123456789/169
2024-03-29T06:24:29ZБелігеративні геосайти та можливі варіанти їх збереження й раціонального використання в туризмі
http://93.183.203.244:80/xmlui/handle/123456789/12052
Белігеративні геосайти та можливі варіанти їх збереження й раціонального використання в туризмі
Денисик, Григорій; Денисик, Богдан; Атаман, Людмила
У статті запропоновано три варіанти до раціональної організації туристично-рекреаційної діяльності у прилеглих до белігеративних геосайтів ландшафтах.
Географія. Белігеративні геосайти. Туризм
2023-01-01T00:00:00ZМіждисциплінарний дидактичний комплекс «Сучасна природничо-наукова картина світу» в системі особистісного та професійного становлення майбутнього вчителя природничих наук
http://93.183.203.244:80/xmlui/handle/123456789/11311
Міждисциплінарний дидактичний комплекс «Сучасна природничо-наукова картина світу» в системі особистісного та професійного становлення майбутнього вчителя природничих наук
Мартинюк, М.Т.; Підгорний, О.В.
Природничо-наукова картина світу як узагальнена система сучасного природничонаукового знання, опанована вчителем природничих наук (професійна кваліфікація: вчитель природничих наук, фізики, хімії, біології) характеризує його як людину освічену, професійнокомпетентну й конкурентно здатну в сучасних соціокультурних умовах. Лише вчитель, носій сучасної природничо-наукової картини світу, може бути успішним у формуванні в учнів «ключових компетентностей в галузі природничих наук, техніки і технологій» та цілісних уявлень про світ як дійсність, своє місце і роль в ньому. Як творець своєї власної природничо-наукової картини світу, майбутній вчитель природничих наук має свідомо і цілеспрямовано опановувати системно-узагальнені науковотеоретичні знанням в галузі багатьох природничих наук та в науковій природничій галузі в цілому. Звісно ж, цьому має сприяти й певна організація освітнього процесу в закладі освіти, де він здобуває фахову кваліфікацію. У зв‟язку з цим в статті обґрунтовується, що вивченню фахових дисциплін (фізики, хімії, біології) майбутніми вчителями природничих наук має передувати освоєння ними інтегрованого курсу «Сучасна природничо-наукова картина світу», побудованого на основі міжпредметного діалогу (переважно на базі знань в межах програм старшої школи). В основу відбору і структурування навчальних матеріалів пропонованого курсу покладено наступні змістово-процесуальні лінії. Лінія світоглядно-методологічних уявлень про сутність понять: матеріальний світ; природничо-наукова картина світу (в цілому і в якості особистісної характеристики вчителя) та її роль в особистісному і професійному становленні здобувача фахової природничої освіти. Лінія базових загальнонаукових знань про: матерію та корпускулярно-хвильовий континуум як її першооснову; рух, простір і час як форми існування матерії і як загальнонаукові поняття; рівні структурування матерії; причинність і випадковість подій та речей в природі. Лінія теоретичних узагальнень у частині окремих спеціально-предметних знань за схемою: базові спеціально-предметні знання → фрагментарна природнича картина світу → природничо-наукова картина світу → індивідуальна природничо-наукова картина вчителя.
Послідовне і системне використання сучасного фізичного знання, як знання фундаментального, при поясненні конкретних спеціально-предметних знань з усіх інших природничих наук. Аспектний характер фізичного знання стосовно інших природничих наук є наративом й при структуруванні навчального матеріалу пропонованого курсу та формування його загальної структури. Результати педагогічного експерименту підтверджують ефективність вивчення пропонованого навчального курсу та вказують на доцільність його застосування в освітньому середовищі закладу вищої освіти, який здійснює підготовку вчителів природничих наук, фізики, хімії, біології; The natural science world-view, as a generalized system of modern natural science knowledge, mastered by a teacher of natural sciences (professional qualification: teacher of natural sciences, physics, chemistry, biology), characterizes them as an educated, professionally competent, and competitive individual in modern socio-cultural conditions. Only a teacher, as the carrier of the modern natural science world-view, can be successful in shaping students' «key competencies in the field of natural sciences, technology, and technology» and, in particular, holistic perceptions of the world as a reality, its place, and role in it. As the creator of their own natural science world-view, a future teacher of natural sciences must consciously and purposefully master systematically synthesized scientific-theoretical knowledge in the field of many natural sciences and in the natural science field as a whole. Of course, this should be facilitated by a certain organization of the educational process in the educational institution where they receive professional qualifications. In this regard, the article argues that the study of professional disciplines (physics, chemistry, biology) by future teachers of natural sciences should be preceded by their mastery of the integrated course « Modern natural and scientific picture of the world » based on interdisciplinary dialogue (mainly based on knowledge within the high school curriculum). The following content-process lines are the basis for selecting and structuring the educational materials of the proposed course. The line of world-view and methodological concepts about the essence of concepts: the material world; the natural-scientific world-view (as a whole and as a personal characteristic of the teacher) and its role in the personal and professional development of the natural science education seeker. The line of basic general scientific knowledge about: matter and the corpuscular-wave continuum as its foundation; motion, space, and time as forms of existence of matter and as general scientific concepts; levels of material structuring; causality and randomness of events and things in nature. The line of theoretical generalizations in terms of individual subject-specific knowledge according to the scheme: basic subject-specific knowledge → fragmentary natural picture of the world → natural and scientific picture of the world → individual natural-scientific worldview of the teacher. Sequential and systematic use of modern physical knowledge as fundamental knowledge in explaining specific subject-specific knowledge from all other natural sciences. The aspectual nature of physical knowledge with respect to other natural sciences is a narrative and is proposed to structure the educational material of the course and to form its overall structure. The results of the pedagogical experiment confirm the effectiveness of studying the proposed educational course and indicate the expediency of its application in the educational environment of higher education institutions that prepare natural science teachers, physicists, chemists, and biologists.
Педагогіка. Природничі науки. Методика викладання.
2023-01-01T00:00:00ZРоль інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутнього вчителя географії
http://93.183.203.244:80/xmlui/handle/123456789/11310
Роль інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутнього вчителя географії
Браславська, О. В.; Рожі, І. Г.
У статті охарактеризовано використання інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутнього вчителя географії. Проаналізовано теоретичний розгляд цієї теми в працях вітчизняних і зарубіжних авторів. Описано інформаційні системи, які застосовують у процесі навчання географії. Охарактеризовано професійну підготовку в педагогічному університеті, яка потребує не лише ознайомлення здобувачів вищої освіти із сучасними інформаційними технологіями, а й орієнтована на формування в них необхідних якостей і компетенцій, що дозволяють здійснювати професійну освітню діяльність на високому рівні. При цьому створюються можливості для автоматизації необхідних розрахунків, візуалізації досліджуваних явищ і процесів, моделювання, а також вимірювання та безпосереднього керування діяльністю зовнішніх об‟єктів зберігання, аналізу та представлення інформації. Безпосередня робота над процесом формування професійних компетентностей майбутніх учителів географії в умовах закладу вищої освіти ґрунтується на дотриманні важливих принципів, одним із яких є принцип гуманізації, що забезпечує наявність для кожної людини вільного вибору, рівня сформованості інформаційної компетентності. Вона може бути реалізована за рахунок впровадження інформаційних технологій, які є важливим компонентом інформаційних систем. Реалії сучасного світу, викликані процесами інформатизації та глобалізації цивілізації, ставлять нові завдання і породжують нові протиріччя у функціонуванні системи освіти, тому роль інформаційнокомунікаційних технологій у професійній підготовці майбутнього вчителя географії є однією з пріоритетних. Деталізовано актуальність використання інформаційно-комунікаційних технологій та їх компонентів, які є викликом сьогодення та потребою майбутнього вчителя географії у професійній діяльності.; The article describes information and communication technologies for use in training a future teacher of geography. The theoretical consideration of this topic is reflected in the works of domestic and foreign authors who studied the specified issue in their works. The information systems used in the process of teaching geography are described. Professional training at a pedagogical university is characterized, which requires not only the familiarization of students of higher education with modern information technologies, but also is focused on the formation of the necessary qualities and competencies in them, which allow them to carry out professional educational activities. Activity at a high level. At the same time, opportunities are created for the automation of the necessary calculations, visualization of the studied phenomena and processes, modeling, as well as measurement and direct management of the activity of external objects of storage, analysis and presentation of information. Direct work on the process of forming the professional competences of future geography teachers in the conditions of a higher educational institution is based on the observance of important principles, one of which is the principle of humanization, which ensures the availability of free choice for each person, the level of information competence formation. It can be implemented due to the introduction of information technologies, which are an important component of information systems. The realities of the modern world, caused by the processes of informatization and globalization of modern civilization, pose new challenges and generate new contradictions in the functioning of the education system, therefore the role of information and communication technologies in the professional training of future geography teachers is one of the priorities. The relevance of the use of information and communication technologies and their components, which are the challenge of the present and the need of the future teacher of geography in his professional activity, is detailed.
Педагогіка. Вища освіта. Географія. Методика викладання.
2023-01-01T00:00:00ZВикористання конструктивних інновацій на уроках географії в новій українській школі.
http://93.183.203.244:80/xmlui/handle/123456789/11291
Використання конструктивних інновацій на уроках географії в новій українській школі.
Канська, В. В.; Канський, В.С.; Дишкант, А. В.
У статті обґрунтовано застосування нових напрямів розвитку географічної науки та їх використання на уроках географії в Новій українській школі. Метою статті є аналіз можливостей використання конструктивних інновацій на уроках географії для учнів основної школи та розробка основних шляхів їх впровадження в навчальний процес.
Запропоновані в статті АR/VR/MR-технології можна ефективно використовувати у навчальному процесі, наукових дослідженнях для розширення творчих здібностей талановитої молоді та повноцінного розвитку людей з інвалідністю.
Віртуальна реальність дозволяє змінювати сценарії, впливати на хід експерименту або вирішувати завдання в ігровій та доступній для розуміння формі. Поринувши у віртуальний світ із навчальною чи дослідницькою метою, учні зможуть сфокусуватись на потрібному матеріалі, а не відволікатись на зовнішні подразники, адже поле зору становить 360 градусів. За умов дистанційного навчання учасники навчального процесу можуть бути віддаленими від закладів освіти. Однією з основних переваг використання віртуальних технологій в освіті є можливість навчатися в будь-який час та в будь-якому місці, що дає більшу гнучкість та доступність до освіти для учнів з різних куточків світу.
Звичайно, віртуальна освіта не може повністю замінити традиційну форму освіти. Проте віртуальні технології можуть бути дуже корисним інструментом для доповнення традиційної освіти та забезпечення додаткових можливостей для учнів у процесі навчання. Сучасні технології дають можливість створювати неймовірні віртуальні ландшафти, які за звуковими та візуальними ефектами майже ідентичні природним; уявити і проаналізувати динаміку природних та антропогенних явищ тощо. Настає час їх широкого застосування не лише під час пояснення складних закономірностей, а й створення навчальних платформ у географії або інших суміжних природничих науках, інтегруючи їх.
Для ефективного переходу від предметоцентризму до дитиноцентризму важливо вишукувати, а потім і застосовувати в освітньому процесі відповідні конструктивні інновації. Це дасть можливість не лише краще засвоювати навчальний матеріал з географії на основі візуалізації, а й пробуджувати науковий інтерес учнів, активізувати участь у науково-дослідній роботі.; The article justifies the application of new directions in the development of geographical science and their use in geography lessons in the New Ukrainian School. The aim of the article is to analyze the possibilities of using constructive innovations in geography lessons for elementary school students and to develop the main ways of their implementation in the educational process.
The article proposes that AR/VR/MR technologies can be effectively used in the educational process, scientific research, expanding the creative abilities of talented youth, and the full development of people with disabilities.
Virtual reality allows for the modification of scenarios, the ability to influence the course of experiments, or the ability to solve tasks in a gaming and accessible format. By immersing themselves in a virtual world for educational or research purposes, students can focus on the necessary material without being distracted by external stimuli, as the field of view is 360 degrees.
In the context of distance learning, participants in the educational process can be remote from educational institutions. One of the main advantages of using virtual technologies in education is the ability to learn at any time and in any place, providing greater flexibility and ccessibility to education for students from different parts of the world. Of course, virtual education cannot fully
replace traditional, in-class forms of education. However, virtual technologies can be a very useful tool for complementing traditional education and providing additional opportunities for students in the learning process.
Modern technologies allow us to create incredible virtual landscapes that are almost identical to natural ones in terms of sound and visual effects, making it possible to imagine and analyze the dynamics of natural and anthropogenic phenomena. It is time for their widespread use not only in explaining complex laws but also in creating educational platforms in geography or other related natural sciences, integrating them with each other.
For an effective transition from subject-centeredness to child-centeredness, it is important to search for and then apply appropriate constructive innovations in the educational process. This will not only allow for better assimilation of geography material based on visualization but also awaken scientific interest among students and activate their participation in scientific research work.
Педагогіка. Методика навчання географії.
2023-01-01T00:00:00Z